УРОК
Тема: Річард Бах-американський письменник . Художній світ письменника.
Мета: дати стислі відомості про творчість Річарда Баха, осмислити особливості художнього світу письменника та розкрити особливості розвитку фантастичного сюжету в повісті «Чайка Джонатан Лівінгстон»;
- актуалізувати знання учнів про жанрові особливості художнього тексту;
- вчити висловлювати власну думку; сприяти вихованню моральних принципів, заснованих на філософській теорії, формувати уважного читача, наділеного почуттям літературної інтуїції.
Обладнання: портрет письменника, тексти повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» ; рисунки «Сенс життя», «Шлях до пізнання», ілюстрації до твору.
Епіграф:«Крила є у всіх…»
Річарда Бах
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово вчителя.
.Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого — журавель у небі. А скільки гірких розчарувань буває на схилі літ, коли розвіюються старі ілюзії і приходить прозріння! І тоді людина, яка досягла всіх земних благ, почуває себе глибоко нещасною. Якби можна було почати життя заново, вона прожила б його зовсім інакше. А вже пізно. Бо підступила та грань, за якою на неї чекають тлін і вічний морок. А могло б початися безсмертя... Та душа не прокинулася вчасно, не піднялась над суєтою буття, не полетіла до світла, не пізнала справжнього щастя. То ж у яких світах його шукати, як розпізнати? Над цим вічним питанням замислювались найбільші мудреці світу. Серед них і американський письменник Річард Бах
ІІОголошення теми та мети.
ІІІ.Формування нових знань, умінь, навичок.
1.Доповідь про життя та творчість письменника.
Річард Дейвіс Бах народився 23 червня 1936 року в Оук Парку, штат Іллінойс. Син Роланда Баха, колишнього капелана армії США, та Руфі (Шоу) Бах. По лінії матері Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Себастіана Баха. З 1955 року Річард Бах поступив в Університет штату Каліфорнія в Лонг-Біч (Long Beach State College), де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Приблизно в цей час познайомився з своєю першою дружиною Бетті, яка народила йому шестеро дітей. Однак це не зупинило його, коли у 1973 році він вирішив розлучитися, втративши віру в шлюб як такий. Син від першого шлюбу Джонатан, написав книгу «Понад хмарами» про стосунки з батьком, якого він ніколи не знав. Істинною пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив в резерві військово-морського флоту. У 1956-59 рр. працював пілотом у Військово-Повітряних Силах США. У 1960-х він очолював Асоціацію старовинних літаків (Antique Airplane Association), а також працював пілотом-каскадером, авіаінструктором, гастролером (barnstormer) на Середньому Заході, де він продавав прогулянкові польоти на біплані по три долари з людини. У цей час Річард Бах також працював незалежним письменником, продаючи свої статті таким журналам як «Флаінг» (де він також працював редактором по сумісництву), «Соурінг», «Еір Фектс» та ін. Більшість книг Річарда Баха певним чином пов’язані з польотом, починаючи з ранніх оповідань, в яких йде мова про літаки, зокрема його перша книга «Чужий на Землі»(1963), закінчуючи пізнішими творами, в яких письменник використовує політ як філософську метафору. Всесвітньо відомим Річард Бах став після публікації філософської притчі «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» у 1970 році. На зйомках фільму «Livingston Seagull» (1973) Бах познайомився з своєю майбутньою дружиною, акторкою і в 1981 році вони одружились. З того часу Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». У 1997 році Річард Бах і Леслі Перріш розлучилися. В квітні 1999 року Річард Бах одружився втретє з Сабріною Нельсон-Алексопулос. 31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого знаходився особисто письменник, потрапив у авіакатастрофу. Під час посадки він зачепив лінію електропередач. Річард Бах отримав черепно-мозкову травму і переломи. Він був госпіталізований, за останніми повідомленнями знаходиться у тяжкому, але стабільному стані. Річард Бах був госпіталізований на 4 місяці, згодом виписаний додому. Він повідомив, що досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон». За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на цей час твір «Travels with Puff», який 19 березня 2013 року вийшов друком. Саме на літаку з назвою «Puff», письменник і потрапив в аварію.
Примітка. Під час розповіді вчитель звертає увагуучнів на портрет письменника.
2. Складання анкети письменника (запис на дошці.)
1. Прізвище, ім’я, по батькові: Ричард Бах.
2. Роки життя: 1936 рік народження – донині.
3. Країна, яку представляє: Америка.
4. Жанр, в якому прославився: повість.
5. Напрям в літературі: екзистенціалізм.
6. Найвідоміші твори: «Ничто не случайно» (1963), «Биплан» (1966), «Чужий на землі» (1963), «Чайка Джонатан Ливингстон» (1970).
ІV. Актуалізація знань з теорії літератури.
1. Словникова робота: фентезі, екзистенціалізм.
Фентезі – (англ. fantasy – фантазія) – літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю.
Екзистенціалізм – літературна течія, воснові якої лежить зосередженість на особі, яка залишалася наодинці з буттям. Екзистенція з латині перекладається як «існування». Письменники-екзистенціалісти вважали, що існування передує справжній сутності людини, котра знаходить свій сенс життя.
2.Робота над текстом
«Чайка Джонатан Лівінгстон» (1970) — одна з головних книг XX ст. Це стисла і мудра притча про велику мрію, яка живе в душі кожної людини, — мрію про політ, про покликання, мрію про безмежну досконалість.
Ідея написання книги виникла в автора 1959 року і була реалізована черезвісім років. Письменник вважав, що він не автор твору, а лише медіум. Одного разу, прогулюючись туманним берегом каналу Белмонт Шор (штат Каліфорнія), почув Голос, який вимовив загадкові слова: «Чайка Джонатан Лівінгстон». Підкоряючись Голосу, він сів за письмовий стіл і записав марево, що пройшло перед його очима, як кінофільм. Але на цьому історія майже скінчилась. Скільки письменник не намагався власноручно продовжити повість, йому це не вдавалось, аж поки через 8 років примарилось продовження. Повість не зразу вразила видавців і читачів, спроби видати її окремою книжкою закінчилися невдало. Лише після того, як книгу було ілюстровано чудовими фотографіями фотографа — анімаліста Расела Масона, вона стала успішною.
За жанром — це алегорично-філософська повість про призначення людського життя. Річард Бах задумав написати про птаха, який мріяв пройти крізь стіну обмежень і заборон, виявивши наполегливість у подаланні своїх обмежених можливостей, упевненість у необхідність боротьби за досягнення своєї мети.
Ім'я чайки Джонатан Лінвінгстон — ім'я славетного американського льотчика 30-х років XX ст.
Притча складається із трьох частин, епіграфу: «Справжньому Джонатану- Чайці, яка живе в кожному із нас»
Стислий переказ тексту:
Головний герой — Чайка Джонатан Лівінгстон — був не таким, як уся зграя. Його не приваблювала їжа, він мріяв навчитися літати, зрозуміти, що треба зробити, щоб прискорити політ. Задля реалізації своєї мети відмовився від їжі, незважаючи на худобу, бо мав одні кістки та пір'я. Таку позицію Джонатана в зграї ніхто не розумів, навіть його батьки, які постійно нагадували синові про вічне покликання чайки — літати для того, щоб їсти. Тому поведінка героя сприймалася іншими як своєрідне протиставлення, бажання залишитися вільним і незалежним від загальноприйнятих законів, прагнення заглянути в майбутнє, викликати в інших бажання до досконалості та зміни життєвого устрою на краще.
Чайка Джонатан працював на межі своїх можливостей, намагався бути зосередженим та обережним, проте часто зазнавав невдач. Іноді падав на поверхню води так боляче, що йому здавалося, ніби розбився. У такі хвилини намагався бути нормальною Чайкою, усвідомлюючи, що так буде краще для всіх. Потім усвідомлював, що втрачав зв'язок із Силою, яка змушувала його шукати знання. Це спонукало знову опановувати свій страх і основи мистецтва вищого пілотажу, залишатися вірним своїй мрії.
Щасливий і окрилений радістю відкриття власного Прориву (усі навчаться літати, здобудуть свободу), він чекав на визнання зграї. Однак його покликали до Кола з метою відлучити від себе, прирекли на самотність через безвідповідальність і небажання скоритися. Усі члени зграї були переконані в одному: нікому із чайок не дано зрозуміти сенс життя, бо вони приходять у світ для того, щоб їсти і за рахунок цього якомога довше в ньому існувати.
Незрозумілий, нескорений, самотній, решту своїх днів чайка Джонатан провів у вигнанні. Герой не дорікав собі, не шкодував про ціну, яку довелося заплатити за своє прагнення бути першим серед інших у пошуку Прориву. Єдине, що непокоїло його, — це відмова інших чайок повірити в славу польоту. Причини такого порочного життя він вбачав у страхові, злобі і нудьзі.
Чайка Джонатан не один мав бажання навчитися майстерно літати. Були зграї чайок, які майстерно літали і постійно вдосконалювали свою техніку польоту. Йому пощастило зустрітися з такими розумними птахами, повернутися на їхню землю, бути прийнятим до їхньої зграї.
Чайка Джонатан бачив, що для кожної чайки найвагомішим у житті було удосконалення польоту і самого себе. Йому було дуже гарно з розумними птахами. Він багато чому навчився у своїх братів, у нього навіть були учні. Однак за природою Чайка Джонатан був народжений для того, щоб відкривати істину для інших. Йому понад усе хотілося повернутися до своєї, рідної, зграї і навчати своїх братів гарно літати.
Повертаючись до рідних країв, Джонатан зустрівся з Чайкою Глетчер Лінд, якого вигнали за любов до польоту. Він став ідеальним учнем Джонатана. Через три місяці до них приєдналося ще шість учнів чайок — вигнанців, яких захопила ідея літати заради польотів. Коли всі вони набули певної майстерності, Чайка Джонатан повідомив їм про те, що настав час повернутися до рідної зграї. Однак учні не поділяли думок свого вчителя, бо знали, що без дозволу не можна повертатися туди, де їх не чекали і не кликали. Переконливими для них стали такі слова Чайки — вчителя: «Ми вільні, а тому маємо право йти туди, куди бажаємо, і бути самими собою усюди, де знаходимося». Саме ці слова пробудили у птахів дух свободи, незалежності, гордості і бажання не скоритися іншим, показати, що вони можуть жити ще краще і без зграї.
Повернення і політ чайок — вигнавців захопив зграю, яка, не зважаючи на заборону Голови, вступила з ними в спілкування. Поступово навколо Джонатана та його учнів з'являлися птахи, які приходили уночі, щоб слухати пояснення вчителя. Спочатку вони ховалися, боялися бути викритими. А вже через місяць від зграї відкололася перша чайка Терренс Лоуєлл, яка стала восьмим учнем Джонатана. Слідом за нею із зграї пішов Керк Мейнард.
Тисячі птахів милувалися польотом Джонатана та його учнів, прислуховувалися до слів учителя, не звертаючи уваги на те, що їх можуть побачити. Щодня кількість чайок збільшувалася. У зграї про Джонатана говорили різне: він або Бог, або диявол. Більшість усе ж таки схилялися до другого твердження. Разом з тим ніщо не зупиняло Чайку Джонатана у своєму прагненні змінити життя чайок на краще. І коли він побачив, що його учні вже не потребували допомоги, назавжди покинув їх, виконавши свою місію на землі. Його смерть — це перехід до нового життя і нових страждань
V. Домашнє завдання.
Прочитати Повісті-притчу «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р.Баха.
VІ. Оцінювання учнів.
Тема: Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон». Втілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання.
Мета: допомогти учням простежити еволюцію головного героя, проаналізувати мотиви й наслідки його вчинків, розвивати критичне мислення учнів, навчити формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі, здійснити аналітичне дослідження повістіР. Баха; виховувати активну життєву позицію, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.
Обладнання: тексти притчі, портрет Л. Костенко, відеоролик «Б. Ступка читає поезію Л. Костенко «Крила».
Тип уроку: комбінований
Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література –українська література, музичне мистецтво
Епіграф: «Істинному Джонатану – Чайці, що живе у кожному з нас». Р. Бах (посвята до повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон»)
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми і мети уроку
III.Аналітичне дослідження повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон»
1. Аналіз 1 частини
– Де відбуваються події твору? (На березі моря у зграї чайок)
-Чому Джонатан йде проти всієї Зграї, не підкоряється їй? (Він незадоволений рослинним існуванням, тому віддає перевагу не щоденній бійці за риб’ячі голови, а вільному польоту)
– Чи були вдалими його спроби навчитися літати? (Не завжди, бо він дуже часто падав.)
«Стрімкий ривок уперед, потім – униз, відчайдушний змах крил, вертикальне падіння. А потім – і так щоразу – його ліве крило завмирало на підйомі, він хилився набік, припиняв махати правим крилом і, безладно перевертаючись у повітрі, кулею мчав униз.
Він ніяк не міг здолати цей підйом на великій швидкості. Він зробив десять спроб – і всі десять разів, коли швидкість перевищувала сімдесят миль за годину, втрачав рівновагу і стрімголов летів у воду»).
– Яке відкриття зробив Джонатан під час нічних польотів? («Короткі крила. Короткі крила сокола! Ось тобі й відповідь. Який я був дурний! Усе, що мені треба, – це маленьке, крихітне крило; все, що мені треба, – це скласти крила, так, щоб у польоті ворушити самими кінчиками! Короткі крила».)
– Роблячи один експеримент за другим, Джонатан не зупиняється на досягнутому і піднімається на висоту 5 тисяч футів. Що стало найбільшою його перемогою на цій висоті? (Він переборов свій страх перед небом та польотами.)
– Чому Джонатан впав? (Він ще не досить вправно володіє своїм тілом та крилами, тому й не зміг зупинитися.)
– До яких наслідків призвело те, що Джонатан навчився-таки літати? (Зграя вигнала його, він став вигнанцем.
«Ти нам більш не брат, – нарешті промовили чайки одна по одній, а потім з поважним виглядом затулили собі вуха і повернулися до нього спинами».)
– Чому Зграя не підтримує Джонатана і називає його відступником? (Зграя не хоче нічого міняти в своєму житті, інших чайок все задовольняє.)
– Що втратила Зграя, вигравши Джонатана? (Можливість пізнати щось нове,
вони відмовилися «повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».)
– Чи шкодує Джонатан, що він живе на самоті? (Ні, адже він навчився літати, спати в повітрі, тримати курс уночі, мандрувати разом із вітром, він позбавився від страху, суму, злостивості і «жив дуже довго і був по-справжньому щасливим.»)
– Куди кличуть Джонатана дві самотні чайки? Як ви зрозуміли їх слова : «Ми прилетіли, щоб забрати тебе у височінь, щоб забрати тебе додому»? (Чайки забирають Джонатана на Небо, бо одне навчання скінчилось, і настав час навчатися чогось нового.)
2. Аналіз 2 частини
– Чим небесні чайки відрізнялися від земних? (На Небі Джонатана розуміли і підтримували.)
– Яке заняття було головним для небесних чайок? Зачитайте. (Небесні чайки вивчали мистецтво польотів та вдосконалювали його. «Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання».)
– Чому старійшина Чіанг вважає Джонатана унікальним? ( Бо Джонатан дуже щвидко вчиться, він за короткий проміжок часу зміг багато чого опанувати.)
– Якщо Джонатан так багато вже вивчив, то він вже не хоче навчатися чогось нового? (Ні, хоче, бо він просить Чіанга розказати йому про ідеальну швидкість.)
– Що таке абсолютна швидкість? Чому її не можна виміряти? (Це досконалість, а вона не має меж.)
– Навіщо Старійшині і Джонатану володіти абсолютною швидкістю? (З її допомогою можна опинитися в будь-якому місці. « Перелетіти можна куди завгодно і за будь-який час, коли захочеш, – сказав Старійшина. – Я побував скрізь і всюди, куди міг полинути думкою.»)
– Коли Чіанг покинув Небеса, він попросив Джонатана усвідомити, що таке любов. Як ви гадаєте, навіщо? (Бо все, що ми робимо, робиться через любов до дому, родини, оточуючих, батьківщини.)
– Чому Джонатан все частіше згадував Землю? (Він розмірковує про таких чайок, якою був колись сам, «які намагаються вирватися за межі вроджених обмежень, осягнути значення польоту, що виходить за грань поняття про нього лише як про спосіб добути скоринку хліба.»)
– Чи зрозумів Джонатан своє призначення? (Так, він усвідомив, що народився для того, щоб бути Вчителем для тих, «хто шукав і кому потрібен був лише шанс, щоб відкрити істину для себе».)
– Хто такий Флетчер Лінд? Чим доля цієї чайки схожа на долю Джонатана? (Це молода чайка, яка теж зазнала багато горя і страждань від Зграї. Він, як і Лівінгстон став вигнанцем, а ще, більш за все він хоче літати.)
– Які загальнолюдські цінності вміщує Р. Бах в слова Джонатана в кінці 2 частини? Зачитайте. («Не суди їх надто суворо, Флетчере! Вигнавши тебе, чайки зашкодили тільки собі, і настане день, коли вони це зрозуміють, коли вони побачать те, що ти бачиш зараз. Прости їх і допоможи їм зрозуміти».
«Чайко Флетчере Лінд, чи так сильно ти хочеш літати, що зможеш простити Зграю, і навчатись, і колись повернутись до них і передати їм свої знання?» Автор говорить про прощення тих, хто тебе образив, скривдив. Ідея прощення запозичена з Біблії.)
3. Аналіз 3 частини
– Скільки учнів з’явилось у Джонатана? (Разом із Флетчером їх було ще 6.)
– Чого прагне Джонатан навчити своїх учнів? (Він хоче, аби вони зрозуміли, що вони вільні, нічим не обмежені. «Усе, що нас обмежує, треба відкинути. Ось навіщо ми маємо опанувати високу швидкість, і малу швидкість, і фігурний політ…»)
– Навіщо Джонатан вирішив повернутися на Землю? (Бо вони вільні летіти туди, куди їм заманеться, вони вільні бути такими, якими вони є. Він прагне показати вихід з рутинної буденності до наповненої змістом, цікавого життя.)
– Якої істини навчив Джонатан Флетчера? (Він навчив його любові до Зграї, до кожної чайки, бо треба бачити в ній лише добро, а не ненависть, треба допомагати кожному, щоб вони змогли побачити свою істинну сутність.)
– Джонатан передає право бути Вчителем Флетчеру. Чому він покидає свого найкращого учня? (Бо його чекають інші чайки, яких треба багато чому навчити, бо Флетчер уже здобув стільки знання, що може і сам передавати їх іншим птахам. «А тобі не спадало на думку, що десь можуть бути інші зграї та інші Флетчери, що їм учитель потрібний іще більше, ніж цьому Флетчеру, бо він уже знайшов шлях до світла?»
– Коли Флетчер-учень перетворюється на Флетчера-Учителя? (Це сталося тоді, коли Флетчер зрозумів, що ніяких обмежень немає, що він вільний в своїх думках і діях.)
4. Слово вчителя.
Джонатан залишив земний світ і продовжив шлях вдосконалення.
– Що ж він, а разом із ним ми зрозуміли? (Разом з Джонатаном ми розуміємо, що в цьому світі немає нічого неможливого, все залежить лише від сили духу і спрямованості ідей.)
5. Слово вчителя.
Так, діти, згодна. У кожному разі, прочитавши цю повість, ти раптом зупиняєшся і розумієш, що тобі необхідно багато про що подумати, багато в чому розібратися, дуже багато чого зрозуміти і, що ще важливіше – дуже багато чого необхідно зробити.)
IV. Узагальнення по темі уроку
1. Бесіда з учнями
– Яким є головний конфлікт повісті? (Конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан)
– Як вирішується цей конфлікт в повісті? (Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними».)
– Визначте основну ідею твору. ( Жити – це не боятися робити щось нове, розвиватися, самовдосконалюватися, не стояти на місті, постійно йти вперед.)
– Чому для розкриття головної ідеї Р. Бах звернувся до образу чайки? (Тому що тільки в польоті ми уявляємо собі абсолютну свободу, сяяння безкраїх небес і п’янливо-чисте холодне повітря. А хто як не чайка є найяскравішим втіленням безмежної свободи!)
2. Перегляд відеоролика (Б.Ступка читає поезію «Крила» української поетеси Л. Костенко)
3. Слово вчителя.
Слухаючи поезію «Крила» Л. Костенко, ви, мабуть, звернули увагу на символічне значення «людських крил».
Цікавим є те, що в образному значенні крило — те, що високо підносить, обгортає. Крила стають ознакою злету, натхненням, свідченням «Божої іскри», що дається лише обраним.
4. Бесіда з учнями
– Для чого людині потрібні крила, адже вона не літає?
(Образ крил ужитий не в прямому, а в метафоричному значенні як символ мрії, натхнення, піднесення, творчої праці, це духовні крила людини)
– У яких випадках говорять, що в людини виросли крила за плечима?
(У випадках, коли хтось перебуває в стані піднесення, відчуває приплив сил, енергії, натхнення для великих звершень.)
– Чим людські крила відрізняються від пташиних? Як про це говориться в поезії?
(Людські крила з правди, чесності, довір’я, з вірності в коханні, з вічного поривання, із щирості, щедрості, з пісні або з надії, або з поезії, або з мрії.)
5. Висновок.
І ліричний герой Л. Костенко, і чайка Джонатан Лівінгстон стали крилатими, тобто, такими, хто усвідомив перевагу духовного над матераільним і став вільним від земних кайданів. Тому ліричному герою Л. Костенко «грунту не треба», а Джонатан зрозумів, що він вільний, бо межі досконалості немає.
6. Слово вчителя.
Чайка має ім’я. Воно теж не випадкове, бо Джонатан Лівінгстон – ім’я славетного американського льотчика 30-х років XX ст. З 1928 по1933 роки містер Лівінгстон завоював 79 перших міст, 49 других та 15 третіх у 139 гонках по всій країні. Він переміг в 1929 році в гонці через всю країну з Нью Йорка до Лос Анжелесу та отримав $13,910 .
V. Підведення підсумків уроку
1. Виявлення етапів духовного зростання Джонатана.
Композиція повісті складається з 3 частин, і це не випадково, бо Р. Бах показав 3 ступені духовного вдосконалення Джонатана.
Запис схеми до зошитів:
1- усвідомлення ідеї свободи;
2- досягнення досконалості;
3-прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили ідею Великої Чайки – всеосяжну ідею свободи.
2. Робота з епіграфом
– Як ви зрозуміли епіграф уроку? (Прагнення до самопізнання, до вдосконалення свого життя живе в кожній людині.)
3. Рефлексія
· Складання сенканів на тему «Джонатан Лівінгстон»
Приклад сенкану:
Джонатан Лівінгстон
Вільний, крилатий
Літав, навчався, вдосконавлювався
Живе, щоб відкривати щось нове
Ідея свободи
· Метод незакінченого речення:
Сьогодні на уроці я зрозумів, (дізнався, здивувався…)
VI. Домашнє завдання: написати міні-твір на тему «Досконалість немає меж».