Ознаки та прояви виявлення випадків домашнього насильства над дітьми
У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їхнє уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити тривожні симптоми в поведінці та настроях дітей.
Ці прояви у поведінці та видимі ознаки можуть сигналізувати, що дитина потерпає від будь-якої з форм насильства або є загроза вчинення насильства
|
Батьки, інші члени сім’ї застосовують до дитини: - штовхання, хапання, ляпаси; побиття, стусани, укуси; викручування рук; смикання волосся; словесні образи, погрози, приниження; крики; залякування; - погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання; - примушують переглядати/або переглядають в присутності дитини фільми, журнали тощо порнографічного змісту; торкаються інтимних місць дитини; пропонують або здійснили дії сексуального характеру; - псують навмисно улюблені іграшки, особисті речі; - не годують; - постійно обмежують в спілкуванні з іншими дітьми; - примушують виконувати непосильну для дитини роботу; змушують виконувати роботу замість відвідування закладу освіти; - дитина є свідком постійних сварок, бійок між батьками, родичами; - тощо. |
|
Якщо дитина: - скаржиться на вище перелічені прояви до неї зі сторони батьків або інших членів сім’ї, родичів; - проявляє протягом кількох днів різку зміну звичної для неї поведінку; - уникає контактів з однолітками; - уникає контактів з дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім'ї; проявляє страх перед появою батьків, інших членів сім’ї; - має агресивну реакцію щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо; - проявляє насильство, агресивну поведінку до інших; - має тілесні ушкодження; - намагається приховати травми та обставини їх отримання; - замкнута, тривожна, боязка; - проявляє занижену самооцінку, почуття провини; - відмовляється з будь-яких причин йти на контакти з педагогами, виконувати завдання; - проявляє втрату інтересу до навчання та іншої діяльності; - має фото-, відео-,аудіоматеріали фізичних, психологічних знущань, сексуального (інтимного) характеру; - швидко втомлюється, має низьку концентрацію уваги; - грає в сексуальні ігри за допомогою іграшок та ляльок; - відмовляється від гігієнічного догляду за собою; - часто скаржиться на погане самопочуття на заняттях; - ляклива, проявляє страх гучних звуків і різких рухів; - відмова пояснити причини вищеописаних станів і поведінки або неправдоподібні пояснення; - інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини.
|
Даний список не є вичерпним, але багато з цих ознак є специфічними для ситуації, пов’язаної із насильством. Однак, якщо видно ці ознаки, вчителю спільно з психологом закладу освіти необхідно з’ясувати їх причини – довірливо і конфіденційно поспілкуватися з учнем/ученицею, його/її батьками, друзями і зробити це максимально тактовно, щоб своїми діями не погіршити його/її стан, не нанести додаткову травму.
Рекомендації «Алгоритми дій дитини в ситуації домашнього насильства в умовах дистанційного навчання»
Якщо ви потрапили в ситуацію насильства, або скоїла насильство, або стала свідком
І. Зверніться до будь-кого зі списку нижче:
● на Національну дитячу «гарячу лінію» за номером 0-800-500-225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно)
● поліції за номером «102»
● дорослих, кому ти довіряєш: працівників закладу освіти, де ти навчаєшся; старший брат/сестра, інший/інша родич/родичка, сусіди
● іншим особам кому довіряє.
ІІ. Якщо ситуація насильства є критичною – ти відчуваєш загрозу своєму життю та здоров’ю:
● тобі необхідно знайти безпечне місце: або в помешканні де ти знаходишся, або покинути помешкання (вибігти з нього, по можливості, взяти з собою необхідні речі) та звернутись по допомогу до сусідів, родичів, друзів, просто перехожих
● зателефонувати поліції за номером «102» та/або на Національну дитячу «гарячу лінію» за номером 0-800-500-225 або 116 111 ( з 12.00 до 20.00 по буднях, безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно)
ІІІ. Якщо насильство ще знаходиться на початковому етапі і має незначні наслідки для дитини;
· Якщо ти розумієш, що людина яка вчиняє насильство до тебе, готова до спілкування і не завдасть тобі більшої шкоди, спробуй з нею поспілкуватися дотримуючись наступних правил. Перед тим як спілкуватися з цією людиною, поміркуй та склади свою розмову дотримуючись алгоритму в прикладі:
|
Приклад “Я-твердження”
Коли я (описати ситуацію або поведінку людини) Мамо, тато….коли ти/ви на мене кричите, даєте ляпаса, звертаєтесь лайливими словами, забороняєте спілкуватися з друзями/подругами та інше Я відчуваю…(власні почуття і переживання стосовно ситуації) Я відчуваю біль, страх, тривогу, хвилювання, погано сплю, відчуваю занепокоєння, плачу тощо. Тому що…(Пояснення, чому дії співрозмовника/ці викликають такі емоції, висловлення власних інтересів) Тому що мені це неприємно, я прошу вас почути мене та не вчиняти до мене такі дії. Ось чому я хочу/бажаю/хотіла б…(бажані зміни в діях співрозмовника/ці) Ось чому я хотіла/хотів б виробити спільні правила спілкування, щоб ми чули одне одного та уникали неприємних ситуацій в нашій сім’ї.
|
· Після того, як твоя розмова готова, задай запитання, звертаючись до цієї людини
«Чи можеш ти мене зараз вислухати?» якщо ти отримаєш позитивну відповідь, почни розмову.
