Тема: Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи».

Мета уроку: познайомити учнів із постаттю письменниці та її творами, виявити суть основних ідейних шукань Марини Аромштам; розвивати вміння працювати з художнім текстом; формувати навички пошуково-дослідницької роботи, усного і писемного мовлення; сприяти вихованню взаєморозуміння в колективі, поваги до оточуючих людей.

Обладнання: портрет, презентація, відеоролик.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                                                          

                                                                       Людина без книги - як криниця без води.

                                                                                                                                          Прислів’я

                                                              Хід уроку

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Прочитати 1-3 частини повісті (1-15 розділи)  Марини Аромштам  «Коли відпочивають янголи».

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель. Кожен із нас має своє призначення, заради якого прийшов на цей світ. Дуже шкода, що багато людей цього не розуміє і пливе річкою життя,  не бажаючи нічого змінювати. Їх повною мірою задовольняє те, що вони їдять, що одягають. Та якщо навіть когось це і не влаштовує, то він просто промовчить, тому що так чинить більшість. Але будуть і такі, які боротимуться за свої традиції, культуру, а, познайомившись ближче  з навколишнім та внутрішнім світом, знайдуть свій сенс життя. Саме про таку людину і пошуки власного сенсу життя, про героїв її літературних творів ви дізнаєтесь сьогодні.

 

IV. Основний зміст уроку

1) Розповідь про життєвий і творчий шлях М. Аромштам

Марина Семенівна Аромштам - відомий журналіст, талановитий педагог, автор популярних книг по вихованню дітей. Народилася в Москві 20 березня 1960 року. Як і всі її однолітки, ходила до школи, після закінчення якої  вступила на відділення початкових класів педагогічного факультету Московського державного педагогічного інституту.

Закінчивши інститут у 1981 році, отримує диплом вчителя початкових класів. Упродовж 19 років  працює вчителем початкових класів. Під її керівництвом розвивається експериментальний клас. У 1997 році стає фіналістом Московського конкурсу «Учитель року». Видавати твори і друкуватися Марина Семенівна почала з 1996 року.

З 2000 по 2007 рік очолювала інноваційні проекти дошкільних установ та закладів для дітей-сиріт.

З 2000 року Марина Аромштам є головним редактором газети «Дошкільна освіта», отримала нагрудний знак «Почесний працівник загальної освіти». Статті Аромштам з проблем педагогічної реальності друкуються в багатьох газетах і журналах. У 2004 році їй присвоєно звання «Кандидат педагогічних наук».

У 2007 році в журналі «Кукумбер» були опубліковані перші художні твори Аромштам – оповідання з циклу «Волохата дитина».

Аромштам Марина Семенівна сьогодні – мама двох дітей, талановитий письменник, журналіст, педагог, головний редактор сайту «ПапМамБук».

Марина Семенівна також автор книг про виховання: «Будинок, в якому живе малюк», «Маленькі дітки – маленькі біди», «Дитина і дорослий в педагогіці переживання»; художніх творів: «Дружина декабриста», «Легенда про Ураельфе», «Коли відпочивають янголи», «Інша дорога» тощо.

Працюючи в школі, накопичила великий досвід зі спілкування з дітьми та їх батьками. Тому і не дивно, що в своїх творах вона порушує питання взаєморозуміння. У скарбничці досягнень Аромштам є премія «Срібне перо» за підсумками конкурсу авторів «Учительської газети».

В ексклюзивному інтерв’ю, записаному головним редактором видавництва Грані-Т Оленою Мовчан, на запитання «Чи знайомі Ви з Україною і які Ваші очікування від спілкування з українським читачем?» письменниця розповіла:

«Моя бабуся родом з України. Вона знала українську, любила співати українські пісні. Щось я запам’ятала з дитинства – такий легкий доторк до мови. Крім того, існує сімейна леґенда про мою появу на світ. Мої мама й тато два роки після заміжжя жили без дітей. А потім поїхали в Україну – в містечко Славута на Хмельниччині – до бабусиної сестри. Стояла спека, було багато-багато суниць, і вода в річці прогрілася. І начебто ця тепла українська річка й подарувала моїм батькам мене. Так що я до певної міри теж «родом» з України. Коли я підросла, мама мене возила в ті місця. Але показала мені передовсім те, що сама дуже любила: білі хатинки, що потонули в зелені, суниці й річку.

А ще я в дитинстві танцювала «український танець» у хореографічному гуртку в будинку культури. Звісно, танцювала я в костюмі: плахта, віночок. Пригадую, тоді всі дитячі концерти завершувалися сюїтою «Дружба народів». Ну й читала я різне: українські народні казки, ясна річ, Гоголя, пізніше – романи про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, «Молоду гвардію». В останній книзі, якщо Ви пам’ятаєте, розповідається про українське підпілля… Харків для мене – місто, де жив і працював великий психолог Лев Семенович Виготський. Київ – сакральна точка на земній кулі, де історія згущується до стану матерії. Львів – місто, де повсюди леви і яке якось драматично вписане в наші сімейні леґенди…

Що стосується українських читачів, то мені просто дуже приємно думати, що мої книжки перекладені й будуть читатися в Україні. Будь-який письменник мріє про розуміння, але що за цим стоїть, пояснити не може. Я не виняток. Читач вичитує те, що хоче й може. На те він і читач.»

2) Про книгу «Коли відпочивають янголи»

Повість письменниці та педагога Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи» удостоєна високих літературних відзнак. У Росії, на батьківщині автора, книжка здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії «Заповітна мрія», до того ж, перше місце їй присудило саме дитяче журі. А в Європі вона увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань «Білих ворон–2011».

2011 року “Коли відпочивають янголи” вийшли друком в українському перекладі Івана Андрусяка.

У сюжеті книги іде розповідь від імені дівчинки Аліни, котра навчається у початкових класах та від імені учительки Маргарити  Семенівни, яку скорочено називають Марсем, згадується про її щоденник. До того ж, остання признається, що не любить дітей, але їм віддає всю себе, вміє їх заохотити до навчання та вкласти у них правильні думки. Може, у неї це просто дар, чи їй допомагають ангели, про яких вона розповідає? Вона не є ідеальним педагогом, в своїй роботі навіть відкидає деякі «вічні» педагогічні цінності…

 Ця повість відображає душу маленького школяра, у якого зовсім вже не дитячі міркування, а також важку працю вчителя. Крім цього, у книзі йдеться про роль батька та дідуся у житті дитини, та описуються різні нелегкі життєві ситуації.

Звернімося до авторського бачення:

«Книжка «Коли відпочивають янголи» задумувалась як роман для старших підлітків. Ця книга була моїм прощальним словом школі, вона писалася навздогін тим дітям, які стали прототипами моїх героїв.» (М.Аромштам, із інтерв’ю видавництву Грані-Т)

 «…повість «Коли відпочивають янголи» – про те, як учителька читає дітям «Короля Матіуша», а діти в цей час живуть своїм складним і погано керованим життям» (М.Аромштам, «Післямова автора»)

“У цій повісті дуже мало вигаданого. Сюжет про ангелів взятий із життя, його було подаровано мені у складних обставинах. Потім я дійсно розповідала цю історію своїм учням, багато із яких стали прототипами моїх персонажів” (М.Аромштам)

3) Повідомлення про Януша Корчака

Книжку Марини Аромштам «Коли відпочивають ангели» неможливо зрозуміти поза іншою книжкою іншого педагога й дитячого письменника – «Пригодами короля Мацюся» Януша Корчака.»

2011 року Сейм Республіки Польща одностайно ухвалив оголосити наступний рік — Роком Януша Корчака, відомого у всьому світі польського письменника та педагога. Януш Корчак —літературний псевдонім, що його взяв собі Генріх Ґольдшміт, поляк єврейського походження, лікар за освітою, який значну частину свого життя присвятив вихованню знедолених дітей.

У 2012 році виповнилося століття з дати заснування “Дому сиріт”, будинку-інтернату для єврейських дітей, який діяв у 1912-1942 роках у Варшаві. “Дім Сиріт”, як і “Наш Дім”, притулок для сиріт із польського робітничого середовища, завдяки оригінальній системі виховання, запровадженій Корчаком, давно вже стали легендою. Згадаймо лише про принцип дитячого самоврядування, надзвичайно важливий для педагогіки Старого Лікаря (так називали Януша Корчака його вихованці). “Якщо хтось зробив щось погане, краще за все йому пробачити. Якщо зробив погане, бо не знав, то тепер знатиме. Якщо зробив погано неумисно – у майбутньому буде обережнішим”. Кожен, хто уважним оком прочитає педагогічні чи художні твори Януша Корчака, зауважить, що всі вони сповнені розуміння недосконалості, несправедливості, жорстокості суспільства і відтак — трагічності буття. Але навіть в умовах довколишнього хаосу, який ніколи не стане гармонійним і добрим до людини, залишається настанова виховувати у дітях найкраще і найсвітліше.

Іще одна причина оголошення Року Януша Корчака — трагічна. Адже у 2012-му виповнилося 70 років із дня загибелі Старого Лікаря і його вихованців у концентраційному таборі Треблінка. Януш Корчак як відомий письменник мав можливість уникнути страти. Але його вихованці були приречені на смерть. Тож Старий Лікар вирішив не залишати дітей самих…

Дуже важливо, що ми маємо всі підстави вважати Корчака трохи “київським” письменником. Адже свою найвідомішу педагогічну працю “Як любити дітей”, за свідченням істориків, Януш Корчак написав, принаймні частково, саме у свій “київській період” (1915-1918 роки).

Напередодні проголошення наступного року Роком Корчака, на Львівському форумі видавців звання «Найкраща книга Форуму-2011» було присуджено, зокрема, “Пригодам короля Мацюся” Януша Корчака, які вийшли друком у видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. У цьому виданні під однією обкладинкою об’єднано дві повісті -  «Король Мацюсь Перший» і «Мацюсь на безлюдному острові». Автори передмови до нового видання … вказують на певні риси Гамлета та Дон Кіхота у постаті головного героя, хлопчика Мацюся, якому дуже рано довелося стати королем, взявши на себе відповідальність за чужі долі у розв’язанні загадки, яка, здається, немає позитивного розв’язання, — загадки влаштування гармонійного суспільного устрою.

Наприкінці першої повісті короля Мацюся засуджують до страти, але перед самим виконанням вироку замінюють найвищу кару на заслання на безлюдний острів. Друга повість завершується смертю головного героя… Але ці твори, важкі як для дитини, так і для дорослого, багато педагогів не просто вважають класикою світової літератури, а й наполегливо радять для прочитання. Одна з таких педагогів — Марина Аромштам, російська письменниця, чия книжка-переможниця багатьох конкурсів “Коли відпочивають янголи” також ніби у передчутті Року Корчака з’явилася нещодавно у перекладі Івана Андрусяка у видавництві “Грані-Т”. Це повість для дітей середнього та старшого шкільного віку. У ній описано досвід учителювання авторки, заснований на принципах педагогіки Корчака.

…“Коли відпочивають янголи” — книжка надзвичайно щира; вона аж ніяк не ідеалізує дітей, не оминає багатьох проблемних моментів виховання, але разом із тим стверджує “утопічну” педагогічну систему Старого Лікаря.  Останні речення повісті “Коли відпочивають янголи” із “Післямови автора” неодмінно хочеться зацитувати: “Знайдіть “Короля Матіуша”. Відкопайте з бібліотечного пилу. Відшукайте в чарівній мережі Інтернет. Наткніться на неї — випадково — на книжковій полиці в гостях у знайомих. Прочитайте її неодмінно. Інакше ви не зрозумієте чогось важливого про себе”.

Перегляд буктрейлеру на книгу

4) Робота з текстом

– Уже з перших рядків повісті стає зрозумілим, про що йтиметься у творі. Зачитаймо ці рядки. ( «Все могло скластися по-іншому, якби у мене був тато. Тоді мама могла б з ним порадитися. Порадилася і не віддала б мене вчитися до Тетяни Володимирівни. Тетяна Володимирівна не сказала б: «Встати! Руки за голову!» Дідусь би не жахнувся і не став би наполягати на моєму переводі в іншу школу. І я не потрапила б у клас до Марсем. Це Марсем розповіла нам про янголів – про те, що вони повинні відпочивати. З тих пір пройшло багато років. Але коли зі мною що-небудь трапляється – погане чи добре, - я про це згадую.»)

– Чому батька Аліни немає поряд? (Її батько математик, живе і працює у Франції).

– Як дівчинка ставиться до відсутності батька, що вона відчуває, про що мріє? (Аліна уявляє різні ситуації, в яких їй міг би допомогти батько. Наприклад, якби він товаришував із батьком Єгора, в якого Аліна закохана, то вони б частіше могли бачитися. А ще, вона уявляла як батько запрошує їх з Єгором до французького ресторану оглянути Ейфелеву вежу).

– Хто замінив Аліні батька? (Дідусь)

– Хоча Алінина бабуся померла, вона активно впливає на те, що відбувається в їхній сім’ї. Яким чином їй це вдається? (Дідусь дуже любить і поважає бабусю, яка була напрочуд розумною, і в кожній життєвій ситуації уявляє, що б на його місці зробила вона).

– Знайдіть у тексті рядки, в яких сказано, що, на думку Аліниної бабусі, є найціннішим в людині? («А бабушка считала: самое ценное в человеке – его внутренний стержень»).

– Про яку важливу подію в житті Аліни йдеться в розділі 3? (Дівчинка йде в перший клас. У розділі 3 розповідається про її знайомство з першою вчителькою)

– Які стосунки склалися між дівчинкою та Тетяною Володимирівною? Дайте відповідь, використовуючи цитатний матеріал. («Мы с Татьяной Владимировной не сошлись характерами»)

– Що стало причиною їхньої несумісності? (Причиною їхньої несумісності були різні ситуації: те, як вчитель поділила квіти, які придбані, і які принесені з городу; як ділила учнів в класі на різні групи; те, що сприймала прояв Аліниної фантазії на уроках малювання як неуважність чи непослух; як покарала клас за крадіжку дзеркальця).

–  З якими новими персонажами ми знайомимося в розділі 6? (В.Г. – вчитель хімії та хороший товариш дідуся Аліни, «Блистательный молодой человек, подающий надежды ученый», по образованию он был химиком. Но В.Г. пришлось выбирать между наукой и стержнем. Он предпочел стержень и пошел работать в школу. А подрабатывал переводами. Когда дедушке понадобилось перевести статьи о достижениях западной фармакологии, ему порекомендовали В.Г.; Марсем – Маргарита Семенівна, вчитель початкових класів)

– За яких обставин вони познайомилися і яке справили на вас враження? (В.Г. і Марсем познайомилися на конкурсі кращого вчителя)

– Які риси характеру проявила Марсем, виступаючи на конкурсі? (Впевненість, неординарність, вміння не підпорядковуватися загальноприйнятим правилам і поняттям, креативність, щирість, імпульсивність).

- Як відбулося перше знайомство Аліни та дідуся із Марсем? (она смогла передоверить дедушке ноги, которые держала, и побежала за дворником. Это были самые несчастные и одинокие ноги, которые мне когда-либо приходилось видеть. Они торчали из отдушины, ведущей в подвал. Вместе с ними торчала попка в «воротничке» из подола пальто. Все остальное, включая голову, застряло: двинуться назад, туда, где торчали ноги, оно не могло. Из отдушины доносились ясно различимые всхлипы).

- Як Марсем повелася, коли вияснилося, що Ромчик краде іграшки інших дітей? (Если в следующий раз тебе понравится какая-нибудь игрушка, шепни мне на ушко. Мы найдем хозяина и вместе с ним решим, на какое время ты можешь взять ее домой. Понятно?)

- Яку спільну справу вигадала Марсем, щоб дати дітям відчути насолоду від подвигу? («Принцы отправятся в путешествие, в настоящее рыцарское приключение — чтобы сокрушить Черного Дрэгона, повелителя жабастых»)

- Як відзначили перемогу дітей над злим Дрегоном? (балом для дітей та дорослих)

- Що ви дізналися про дитинство Марсем? (батьки розлучилися, мати працювала на трьох роботах, але грошей не вистачало, Марсем ходила в старому латаному одязі, хоча вбачала в цьому щось романтичне)

5) Визначення особливостей композиції повісті «Коли відпочивають ангели».

– Від кого ми дізнаємося про події у творі (Дівчинки Аліни та записів зі щоденника Марсем)

– Отже, ми можемо стверджувати, що структурно в тексті чергуються два виклади подій, два погляди, два світогляди. Перший – це оповідь дівчинки Аліни про її життя: маму й дідуся, відсутнього тата, подругу Наталку, друга Ігоря, першу вчительку, шкільні епізоди. Другий – щоденникові записи Аліниної вчительки Марсем (Маргарити Семенівни) про стосунки з учнями та ряд пов’язаних із цим етичних та філософських проблем.

– Для чого автор використовує такий прийом у творі? (Для того, щоб показати як ті чи інші обставини сприймаються ученицею та вчителькою)

– Чи можна вважати, що така побудова художнього твору є особливістю його композиції? (Так, в цьому і полягає композиційна особливість твору).

6) Визначення жанрових особливостей твору.

– Спробуйте визначити жанрові особливості повісті «Коли відпочивають янголи». (Повість є проміжним жанром між оповіданням та романом, і чіткої межі, яка б відрізняла їх між собою, немає. «Коли відпочивають янголи» можна назвати повістю через більш  розгорнутий, ніж в оповіданні, сюжет, більшу кількість другорядних персонажів, повнішу та глибшу їх характеристику, наявність описів. Проте цей твір не можемо назвати романом, оскільки він охоплює менше коло подій і періодів життя головних героїв. «Коли відпочивають янголи» є більш статичним, у ньому акцентована увага лише на декількох конфліктах).

7) Характеристика Аліни

- Розкажіть про риси характеру Аліни.

- Розкажіть про малюнок неваляшки.

- Знайдіть у тексті епізод з квітами.

- Які сімейні проблеми турбують Аліну?

- Хто вплинув на формування характеру Аліни?

 

V. Підсумки

 

VI. Домашнє завдання

Дочитати повість до кінця.

Download
презентація.pdf
Adobe Acrobat Document 2.1 MB

Тема: Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їхнє осмислення у творі

Мета: поглибити знання сюжету твору, познайомити з конфліктом та проблематикою повісті; розвивати вміння працювати з художнім текстом; формувати аналітичне мислення, навички усного і писемного мовлення, моральні якості школярів, активну життєву позицію, вміння об’єктивно оцінювати як позитивні, так і негативні сторони життя; сприяти вихованню взаєморозуміння в колективі, поваги до оточуючих людей.

Обладнання: текст повісті, презентація.

Тип уроку: комбінований                                               

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Дочитати повість до кінця.

 

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

 

ІV. Актуалізація знань учнів

1) Бесіда:

 - Як ви гадаєте, хто такий янгол? Яким ви уявляєте його? Опишіть.

 - Чому саме в такому образі він постає у вашій уяві?

 - А як на вашу думку, існує насправді янгол чи ні?

 - Де найчастіше можна побачити зображення янгола? Чому?

2) Вікторина «Відгадай за ілюстрацією епізод твору» (перегляд презентації)

 

V. Основний зміст уроку

1) Бесіда за змістом повісті:

- Чому діти загорілися виготовленням саморобних ляльок? (Марсем це сподобалося, і вона видавала свідоцтво «Наследник папы Карло»)

- Яку іграшку виготовила Аліна? (Каждый лебедь состоял из двух одинаковых половинок с общим донышком. К донышкам я прицепила скрепки. Потом установила лебедей на поверхность бумажного озера, подложила снизу магнит и стала водить им туда-сюда. Невидимый магнит тянул лебедей за скрепки, и они двигались по бумаге. Будто плыли!)

- Як дітей вітали з днем народження? (У нас был такой обычай. Все усаживались в кружок на ковре, а именинник — в центре, и Марсём рассказывала историю — про какого-нибудь героя с таким же именем.)

- Чому Марсем розказала дітям історію про янголів? (вони зняли із дверей шафок магніти, і шафи не закривалися)

- Як Марсем прививала у дітей любов до читання? (избавив нас от учебников и букварей, Марсём учредила в классе строгий режим самостоятельного чтения и требовала неукоснительно его соблюдать. В будни мы обязаны были прочитывать по десять страниц, в выходные — по пятнадцать. Не меньше. Утро каждого дня начиналось с ритуального действа: за десять минут до начала урока все должны были погрузиться в открытую книгу и в таком состоянии поджидать прихода Марсём. Марсём внимательно следила за появлением в классе новых обложек и новых авторов. Иногда она рассказывала коротенькие истории про создание книг и про писателей, иногда — просила поделиться впечатлениями о каком-нибудь персонаже, предположить, что будет дальше. И еще она показывала нам книжки, которые читала сама.)

- Чому Петя образився на Аліну, що вона його не вибрала під час співання короваю? (Хотя знали, что я выберу Петю. Должна выбрать. Как выбирала в первом классе, во втором и в третьем. Потому что Петя всегда выбирал меня.)

- Які зміни в життя Аліни та її сім’ї мали статися? (мама виходить заміж за В.Г.)

- Як до цього поставилася Аліна? (На меня напали мысли и уже не отпускали, не давали покоя: «Если мама выйдет замуж за В.Г., он что же — будет все время у нас жить? И будет спать в той комнате, где мама? И он будет мне… вроде папы? Вместо папы? Вместо того папы, что живет во Франции и решает там задачи? А тот папа, он, значит, больше не считается? Или считается? Просто он — во Франции. А В.Г. — здесь. На его месте. Ведь оно пустое. И я что же — смогу называть В.Г. папой? А вдруг тому, во Франции, это не понравится? Но ведь он же не узнает? Он очень занят, решает задачи. А если узнает? Если у него в задачах случится перерыв? Если он все-таки пригласит меня к себе в гости, посмотреть Париж с Эйфелевой башни? Что я ему скажу?»)

- Чому Марсем образилася на дітей і вирішила піти із школи? (через записку дівчинці Вірі на день Святого Валентина. У цьому звинуватили Кравчика, і мама Віри прийшла до школи розібратися, вимагала, щоб Кравчика вигнали зі школи. З дітей ніхто не зізнався, хто автор записки)

- Як діти вирішили повернути Марсем? (написали їй колективного листа)

- Чому мама Аліни передумала виходити заміж за В.Г.? (повертається тато)

2) Конфлікти повісті

У повісті дуже яскраво виражені конфлікти:

- міжособистісний проявляється у відносинах між учнями в класі;

- конфлікт «батьків і дітей», коли через сімейні негаразди діти намагаються привертати увагу до себе;

- внутрішній виражений через сумніви Марсем — чи правильно вона виховує своїх учнів.

3) Проблемні питання

1. Пригадайте епізод, коли діти порушували дисципліну і зробили шкоду. Відбулася серйозна розмова завуча з дітьми у присутності їх вчителя. Завуч зібрала дитячі щоденники. Чи можна було по іншому розв’язати цю ситуацію?

2. Чи сподобалися вам методи, які використовувала вчителька Марсем, виховуючи учнів? Чому?

3. Чи варто було розміщувати у повісті щоденники Марсем, адже в них були досить негативні  висловлювання, наприклад: «Вбила б!» Вбила і розвісила б по ліхтарям … Ось як мене розлютили …… Ще трохи, і я кого-небудь трісну». Чому? (Автор хотіла підкреслити, що вчитель – звичайна людина, якій притаманні різні емоції. Але, оскільки професія вчителя не дає можливості  ці емоції виразити в колективі дітей, то Марсем поділилася ними  тільки із щоденником.)

4) Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її»

Прослухайте невеличкий уривок:  «Существует такой закон: надо любить свою первую учительницу. Все дети подчиняются этому закону. И Татьяна Владимировна для этого закона очень подходила. Она была красивой, в модной кожаной юбке и с ногтями, выкрашенными маленькими оранжевыми квадратиками.»

Як ви вважаєте, чи дійсно існує такий закон? І що є запорукою дитячої любові?

5) Робота в групах.

Обєднаймося у 2 групи: першачків і педагогів. Вашим завданням буде пояснити запропоновані мною ситуації зі своєї точки зору.

1. Розповіді Марсем про принцес і рицарів (розділи 10,11)

Педагоги: Марсем прагнула викликати у дівчаток бажання бути красивими, доглянутими, навчити їх плести мотузки, а хлопчиків – захищати дівчаток від небезпек, не ображати їх.

Першачки: захоплені балом і пригодами, понад усе прагнули стати найкрасивішими, наймужнішими, хотіли навчитися тим ремеслам, якими володіли їхні казкові персонажі.

2. Похід до пащі Дракона (розділ 13)

Педагоги: «Петр сейчас совершил подвиг — спас от гибели принцесс, доверивших ему свою защиту, — сказала Марсём. — Но подвиг принца дорого оплачен: он лишился всех боевых шнурков и не сможет биться с Черным Дрэгоном. Он не сможет совершить подвиг подвигов. Потому что вы поддались панике. Не сумели действовать сообща. Это плохо. Очень плохо для всех нас. И очень опасно. Нам нельзя терять воинов до решающей схватки. Как мы тогда сможем победить? Надо внутренне собраться, как следует собраться.» Вчителька створила ситуацію для того, щоб показати дітям, як потрібно діяти у складних ситуаціях. Вона вчила їх не піддаватися паніці, коли потрібно тверезо і рішуче приймати рішення.

Першачки: вірили у все, що відбувається. Вони відчували страх, занепокоєння, переживали одні за одних, картали себе за те, що діяли необачно, безвідповідально. «Мы попытались. Мы дали слово держаться вместе, не кричать от страха и не сворачивать с пути — что бы ни случилось. Теперь мы двигались плотной настороженной кучкой, чтобы не быть застигнутыми врасплох.»

3. Бал (розділ 15)

Педагоги: Марсем прагнула прищепити дівчаткам любов до краси, до грації танцю; хлопчики повинні були відчути впевненість, гордість за свої вчинки і згадувати ці відчуття, коли хочеться пакостити.

Першачки: були захоплені всім, що відбувалося, їх переповнювали гордощі, радість і щастя.

4. Випадок із запискою в день святого Валентина (розділ 26)

Педагоги: Марсем відчувала розчарування і брак сил. Вона докладала стільки зусиль, щоб не задавити, більше того, сформувати і підсилити внутрішній стержень дітей, які не дали бажаного результату.

Першачки: Єгор зробив це виключно заради сміху і забави. Він не зміг зізнатися у скоєному, тим паче, що тінь провини впала на Кравчика.

5. «Жива вода» для Марсем (розділ 34).

Першачки: зрозумівши, що сильно образили і розчарували свою вчительку, усвідомили, що можуть її втратити, і вирішили будь що повернути прихильність, любов та саму вчительку.

Педагоги: як самовідданий педагог не змогла покинути своїх учнів навіть не тому, що вони написали лист чи розчулили її, а тому, що побачила в листі помилки. Вона не могла допустити, щоб її учні до директорської підсумкової контрольної роботи не навчилися писати без них.

 

6) Складання таблиці для характеристики Марсем

Проаналізувавши всі ситуації, охарактеризуймо Марсем і визначмо, що стало причиною дитячої любові.

Риса Марсем

Ситуація, в якій риса проявилася

Чесність

Марсем не змогла обманути журі конкурсу і сказати, що основним чинником в педагогічні роботі є любов до дітей, адже вважала, що діти різні і в різних ситуаціях пробуджують різні почуття

Професійність

Уміла зацікавити дітей, заохотити до того чи іншого виду діяльності. Наприклад, діти в’язали мотузки на уроці трудового навчання, бо були впевнені, що так зможуть допомогти лицарям.

Похід в пащу Дракона для того, щоб навчити дітей поведінки в критичних ситуаціях

Лояльність

Марсєм не вважала, що поламана дітьми дверна ручка є катастрофою, тим паче, що батьки її полагодять.

Доброта

Учитель погодилася взяти в клас Аліну, хоча на той момент він уже був переповнений.

Терпеливість

Маргарита Семенівна терпляче сприймає всі вибрики Кравчика, адже розуміє складність його життєвої ситуації.

Незламність

Незважаючи на ситуацію в сімї, яка склалася в її дитинстві, зуміла стати доброю людиною та стати професіоналом своєї справи

Креативність

Вміла вигадувати щось нове, цікаве, захопливе.

Справедливість

У кожній ситуації спочатку пробувала розібратися, а вже тоді діяти

- Якої помилки припустилася Марсем, затримуючи дітей для читання на перерві? Як ви розумієте слова Дідуся: «Читання… — річ інтимна, глибоко особиста. Книга – людині друг, а не чиновник вищого рангу. І ніхто не має права примушувати мене читати будь-що. Навіть дуже важливе».

- Чи всі учні Марсем, на вашу думку, все ж прочитають про короля Мацюся? Чому?

- Чи вважаєте ви Марсем ідеальним учителем?

7) Визначення символіки твору

– Для початку уважно послухаймо уривок з повісті і спробуймо зрозуміти, у чому, все ж таки, зміст назви і до чого, насправді, тут ангели.

«Мы сели в кружок, поджав ноги. Все молчали, потому что сказать было нечего. Все понимали: дело плохо.

Я расскажу вам историю, сказала Марсём. Нет, две истории. Первая — из реальной жизни. В одном селе ребята решили устроить дискотеку. Настоящую. Как в большом городе. Когда кругом разноцветные круги вибрируют. Для этого нужны были специальные стекла. Цветные. Ребята стали думать, где их взять. И какой-то умник вспомнил: цветные стекла есть на станции, у светофора. Красное и зеленое. Все взяли отвертки побежали на станцию за стеклами, а вечером устроили дискотеку — как в городе, с цветными кругами. Но утром следующего дня в районе этой станции пассажирский поезд столкнулся с товарняком, и погибло много людей. Об этом писали в газетах. Это первая история.

А вот вторая. Как-то я встретила человека, который каждый день перед заходом солнца начищал до блеска свою лопату. Лопата сияла так, что в нее можно было смотреться — как в зеркало. Я спросила, зачем он это делает. «У каждого из нас есть ангел, — сказал человек. — Тот, что отвечает за наши поступки. Но ангелы не могут заниматься только нами. Если мы что-то делаем правильно — хоть что-то делаем правильно, они улетают по другим важным делам. И тогда одной бедой в мире становится меньше. Если же мы пакостим, ангелы должны оставаться рядом — исправлять наши пакости. Мой ангел знает: вечером я всегда чищу лопату.

В это время он может быть за меня спокоен, может от меня отдохнуть. И он летит спасать кого-нибудь — от бури, камнепада, землетрясения. Летит туда, где нужны усилия многих ангелов. И если хоть один из них не явится в нужный момент, последствия могут оказаться самыми печальными».»

– Чи пам’ятаєте ви, з якого епізоду цей уривок і кого він стосується? (Історію про те, коли відпочивають ангели з конкретним прикладом, Марсем розповіла учням після того, як вони бешкетували. А сама Марсем почула цю історію від Йона, чудернацького чоловіка в дерев’яних капцях, з яким познайомилася, перебуваючи в Данії)

­– Як ви думаєте, для чого Маргарита Семенівна розповіла цю історію учням, і як ви самі її розумієте? (Учням розповіла, щоб вони знали, що потрібно бути слухняними і відповідально ставитися до своїх обов’язків. Цей уривок вчить сумлінно ставитись до своєї праці, незалежно від того,лікар ти, педагог, слюсар чи садівник)

– Отже, можна стверджувати, що автор порушує у творі питання відповідальності, сумлінного виконання покладених на нас обов’язків.

 

8) Проблематика повісті

У своєму творі «Коли відпочивають янголи» авторка торкається безлічі проблем, серед яких найосновніші:

 проблема неповних сімей;

 проблема «батьків і дітей»;

 проблема зіткнення молодших школярів із дорослим життям;

 проблема виховання духовності, моральності у підростаючого покоління.

1. Сімейні драми

– Які епізоди із твору є прикладом різних сімейних драм? (Аліна виховується без батька, батьки Наталочки розлучаються, батько Марсем залишив сімю, маму Кравчика позбавили батьківських прав і він виховується в прийомній сім’ї)

– Як, на вашу думку, ці життєві ситуації впливають на дітей, що вони відчувають? Підберіть цитатний матеріал на підтвердження своїх слів. ( «— Теперь понятно, почему двойка — по математике? За несовершенное вранье. Продумать достоверную легенду это, знаете ли, сложное искусство. Поэтому не нужно ставить перед собой непосильных задач. Лучше говорить правду. По крайней мере, пока.»)

– Пригадайте епізод, про який говориться в уривку, кого він стосується? (Наталі)

– Чому вона говорила неправду? (Наталині батьки розлучалися і вона дуже переживала з цього приводу.«Наташка, как осталась с Марсём наедине, сразу начала реветь. А Марсём говорила, что понимает, как ей трудно. Все понимает. От нее, от Марсём, тоже когда-то ушел папа. То есть не так. Папы уходят не от детей. Они уходят от мам. Это не значит, что папы не любят своих дочек. Просто ребенка невозможно разорвать пополам: невозможно оставить половинку маме, а другую половинку унести с собой. Но душа у ребенка рвется — как тонкая ткань, которую неосторожно потянули за один конец. Прямо посередине. Понимаешь теперь, почему так говорят: надорвали душу?

Это не смертельно. Это проходит. Срастается. И потом можно все исправить — когда вырастешь и встретишь какого-нибудь хорошего человека. Он тебя полюбит и захочет, чтобы у вас с ним появились дети. Как ты думаешь, сколько будет у тебя детей, когда ты выйдешь замуж? Мальчик и девочка? Вот видишь: я угадала! И тогда можно все исправить. Сделать так, чтобы дети, твои собственные дети, не рвали пополам свою душу. Потому что сейчас ты уже много поняла, уже сейчас чему-то научилась.

Я, кстати, знаешь чему научилась? Сейчас расскажу. Когда мой папа ушел, он почти ничего из вещей не забрал. Только свои носки, рубашки и брюки. А еще он забрал книги. Все книги. Он считал — это его. И нам с мамой не нужно. А ему нужно. Для работы. Он ведь был учителем литературы. Осталось только то, что дарили мне на праздники. Детское. И еще собрание сочинений Пушкина. Такой беленький восьмитомник. Потому что папа в тот момент уже купил себе нового Пушкина. Книги тогда очень трудно было доставать. Но у него были знакомые в книжном магазине, и он купил. И вот когда он уехал, вместе с книгами, в доме сразу стало так просторно. И в книжном шкафу — много-много места.

Я тогда решила, что заполню его: буду копить деньги и покупать книжки. Где найду. И я копила и покупала. И читала. Я приучила себя к мысли, что книги — это очень ценно. Это, может быть, ценнее всего.»)

­ – Для чого Марсем розповідає Наталочці свою життєву історію? (Щоб розрадити її, дати зрозуміти, що не в неї однієї так склалося життя, і що з будь-якої ситуації є вихід)

– Чи вдалося Марсем переконати дівчинку, що, незважаючи на розлучення, батьки однаково сильно люблять її – свою донечку? (Так)

– Що вчителька порадила дівчинці робити, щоб заповнити душевну порожнечу? (Читати. «И Наташка там потрясла одного старенького профессора из МГУ. Не только тем, что в подробностях знала, как лягушки устроены внутри, но и призывом к человечеству взять за образец их способ выведения детей — из икринок, независимых от мамы и папы. Это, по мнению Наташки, сильно помогло бы детям не страдать от того, что их родители разводятся. Ведь лягушки не страдают!»)

– Про які почуття дівчинки йдеться в даному епізоді? (В словах Наталочки відчувається страждання)

– Чи переживала Аліна через мамине одруження так само, як Наталочка через розлучення батьків? (Ні. Аліна звикла, що вони живуть без батька, якого їй замінив дідусь. Але її більше мучила цікавість, тоді як Наталочка насправді переживала і страждала)

– Чому в Кравчику поселився страх самотності? (Коли він був маленьким, мати тричі залишала його самого)

– Звичайно, всі ці ситуації дітям дуже нелегко пережити, адже вони ще дуже відкриті, безпосередні, вразливі. Хоча, звичайно, дорослі також болісно переживають різні життєві драми, але досвід, близькі та рідні люди допомагають їм справитися з ними. Звичайно, дуже непросто жити під одним дахом і підлаштовуватися один під одного, але погляньмо, як мудро відповів дідусь Аліни Матвію про напружені сімейні відносини: «— Это непросто, молодой человек! Очень непросто! — дедушке хотелось придать своим словам больше веса, поэтому он и обратился к Матвею так церемонно. Точно так же, как когда-то обращался к В.Г. — Жизнь в семье не бывает гладкой. Даже когда люди друг друга любят.

Я испугалась, что дедушка сейчас начнет рассказывать про бабушку, а Матвею будет смешно. Но дедушка не начал.

— И, случается, возникают споры. Между родными или просто близкими людьми.»

2. Проблеми батьків і дітей.

– Ця проблема дуже тісно пов’язана з попередньою і частково відображена в розповіді Марсем про батька та відповіді дідуся. Чи є у творі ще епізоди, які підкреслюють проблему відносин між батьками і дітьми? (Аліну дідусь розуміє краще, ніж мама, часто підтримує її. Зокрема, коли мова йшла про Тетяну Володимирівну, критерії вибору вчителя, читацькі вподобання, літак, який розбився, бо клас був неслухняним і прив’язав ангелів тощо.)

– Хто з вас зустрічався з подібною проблемою? Що б ви порадили для виходу з такої ситуації? Чи знайшли ви для себе якісь поради у творі, адже він написаний не лише як твір для дітей, але й як помічник та порадник для  дорослих?

3. Перше кохання

– Хто з вас уже переживав це ніжне почуття і не соромиться поділитися своїми емоціями та хвилюваннями?

– Чому ви сказали, що тема кохання порушена у творі, адже головна героїня ще така юна? (У творі розповідається про те, що дівчинка закохана в Єгора, описано, як вперше зійшлися їхні погляди на балу. Також описується якими дивними стали В.Г. і мама Аліни, а причиною цього була саме закоханість, яка виникла між ними)

«Правда, утешение это было слабым. Другое дело, если бы у меня был папа (пусть даже это и рудимент!), с которым я могла бы ходить за руку — туда, где делаются настоящие мужские дела. И там мы бы случайно встретили Егора с его папой, и наши папы подружились бы. Они бы по-мужски жали друг другу руки и что-нибудь делали вместе. А мы бы с Егором им помогали. И тоже сильно подружились. Стали бы как брат и сестра. И тогда Егор часто приходил бы ко мне в гости, и танцевал бы со мной на уроках хореографии. Он был бы всегда рядом. Почти всегда. А случись что-нибудь, он бы меня защитил. Или спас. Ведь он такой умный, такой сильный и хороший! И все девчонки умерли бы от зависти. А я бы не загордилась, нет. Ну, да! Вот я, а вот Егор. И мы всегда вместе. Что в этом такого особенного?».

9) Сенс назви повісті

- У чому ж тоді сенс назви повісті? (Як вважала Марсем, кожна людина повинна прагнути виховувати в собі внутрішній стержень, вічні моральні цінності: розуміння, віру, терпіння, доброту, співпереживання, любов, допомогу ближньому. Якщо людина все  робить правильно, її ангели відлітають в інших важливих справах. Саме тому в світі стає менше на одну біду. Та коли людина чинить негоже, янголи  залишаються поруч, щоб уберегти від поганих вчинків. Не можна плутати крила янголів поганими справами, адже янгол відповідає за ваші дії.)

 

VI. Підсумки

1) Розв’язування тестових завдань

1. Де народилася Марина Аромштам?

а) в Парижі; б) у Москві; в) у Варшаві; г)  у Києві

2. Які твори належать  Марині Аромштам?

а) «Волохата дитина», «Кактус з очима»; б) «Буба», «Чайка Джонатан Лівінгстон»; в) «Маленький принц»,«Галерник»;г)«Міщанин–шляхтич»,«ДонКіхот»

3. Ким працювала Марина Аромштам?

а) юристом; б) лікарем; в) вихователем; г) учителем

4. Твір «Коли відпочивають янголи» - це

а) повість; б) роман; в) оповідання; г) казка

5. Назвіть головних героїв повісті:

а) Аліна і  Янголи; б) Аліна і Наталія; в) Аліна і Марсем; г) Аліна і Єгор

6. Тато Аліни:

а) лікар – стоматолог; б) учитель в її школі; в) математик у Франції; г) загинув і став янголем

7. Яке справжнє ім’я Марсем?

а) Маргарита Семенівна; б) Марія Семенівна; в) Марина Семенівна; г) Майя Семенівна

8. Куди поставила букет Аліни її перша вчителька ?

а) у корзину на вікно; б) у вазу на стіл; в) у відро для сміття; г) у відро для миття підлоги

9. Хто зіграв найбільшу роль у формуванні характеру Аліни?

а) Марсем, мама і тато; б) Марсем, школа і дідусь; в) Марсем, тато і друзі; г) Марсем, мама і друзі

10. Намальовані Аліною три неваляшки символізують:

а) тата, маму і Аліну; б) Наташу, Марсем і Єгора; в) її улюблені іграшки; г) маму, дідуся і Аліну

11. Яку проблему піднято у повісті?

а) проблему війни і миру; б) проблему «важких дітей»; в) проблему неповних сімей; г) проблему вибору релігії

12. Коли відпочивають янголи?

а) коли ми сумлінно виконуємо роботу; б) коли ми відпочиваємо; в) коли ми мовчимо; г) коли ми навчаємось

2) Слово вчителя

Сьогодні ми з вами переконалися, що один світ можна сприймати по-різному. Там, де учень бачить гру, вчитель робить висновки і здобуває досвід. А там, де грається вчитель, учень, насправді, навчається та формується як особистість.

– Чи змінилося сьогодні ваше уявлення про вчителя, його працю?

 

V. Домашнє завдання

1. Написати твір-мініатюру «Повість «Коли відпочивають янголи» допомогла мені зрозуміти…»

 

2. Прочитати повість Старк У. «Диваки і зануди».