Тема: Е.Сетон-Томпсон "Лобо". Образ головного героя твору

Мета :

Розвивати комунікативні навички учнів, соціальну компетентність;

Вчити учнів працювати  з прочитаною інформацією,  вдосконалювати вміння  аналізувати прочитаний матеріал, характеризувати  героя художнього твору;

Виховувати інтерес до читання, любов до природи;

Тип уроку: застосування знань і вмінь

 

 
 

Хід роботи

 
 

                                                      

І. Орг. момент

1.Учитель:

Отже стали всі рівненько,

 Привіталися гарненько

 Один одному так щиро посміхнулись!

 На урок старанність не забули взяти?

Отже, починаймо працювати.

Бажаю усім, щоб до кожного з вас

Завітало натхнення сьогодні у клас

І збудило бажання здобути знання

Щоб потім життям ви не йшли навмання

Відео про зимову природу

У  кожного з нас у житті бувають різні проблеми, але люди навчилися відновлювати свої сили та шукати підтримки  у матінки природи.Зараз настала зима,  яка вкрила все навкруги пухнастим снігом. У природи немає нічого зайвого, кожне створіння має своє призначення. Зверніть увагу на красу зимових краєвидів : жодного зайвого кольору, усе гармонійне й величне. Сьогодні у нас є можливість наблизитися  ближче до світу природи, помилуватися її красою,  оцінити її значення для нас.Краса природи має здатність робити людину доброю, співчутливою і турботливою. Людина здатна багато чого робити, але без любові і доброти вона може стати жорстокою і бездушною, а краса робить її чуйною і ніжною. Завдяки цій красі серце людини стає добрішим, здатним відчувати найніжніші й найтонші порухи душі. Краса природи  — це велика сила! Сила, яку  «неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем».

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда :

Ø Як ви вважаєте, чи повинна людина добре знати природу?

Ø А як можна дізнатися більше про природу навколо нас?

Ø Що може бути джерелом інформації про природу?

2.Учитель:

Сьогодні ми продовжимо працювати над вивченням творчості відомого канадського письменника Ернеста Сетона - Томпсона , який максимально наблизився до природи,  спостерігав за нею, вивчав і досліджував її, що потім передати свої знання нам у вигляді своїх книг.Письменник нічого не вигадував, не прикрашав, не наділяв тварин людськими якостями , а зображував тваринний світ у його природній красі так виразно й захоплююче, що він постає напрочуд цікавим, живим і близьким для кожного. Його герої глибоко відчувають біль і радість, любов і страждання.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Оголошення теми уроку та мети

2.Ознайомлення з планом роботи на уроці

ІV. Сприйняття навчального матеріалу

Учитель:

Ø Скажіть, чи є книга Сетона- Томпсона схожою на всі ті, що ви вивчали в молодших класах?

Ø А ця книга є вигадкою ?

Ø Звідки автор брав таку інформацію ?

(Великим знавцем природи, її захисником і дослідником був канадський письменник, художник і натураліст Е.Сетон –Томпсон. Він уперше у світовій літературі правдиво описував звички й умови існування тварин, невтомно нагадуючи людям про те, що любов довкілля є основною умовою покращення життя всіх, хто мешкає в нашому спільному домі Земля).

Ø     Яку ви знаєте історію, пов'язану з вовчою темою творчості Е.Сетона- Томпсона?

(Під час навчання у художній школі в Парижі у 1890-х роках його картина "Вовк, що спить" зайняла почесне місце на виставці студентів.Ще одна картина під назвою "Погоня", яка була написана після повернення на батьківщину (1895), настіиьки сподобалась майбутньому президенту Сполучених Штатів Теодору Рузвельту, що він попросив зняти для нього копію центральної частини картини із зображенням вовка-ватажка)

Ø А чи  всі книжки про тварин однакові ?

Учитель:

Усі ви мали додому випереджальні домашні завдання: підготувати певні повідомлення, знайти вірші, написати монолог, зробити огляд літератури.Більш докладно  про книги про тварин  нам розповість  учениця, яка підготувала для вас огляд літератури про тварин

Учениця № 1

Існує велика кількість творів, де героєм є вовк. Кожен може обрати собі книгу до смаку. Якщо вам цікаво дізнатися про вовка як тварину, то варто прочитати довідник або енциклопедію, де ви переглянете яскраві ілюстрації, зможете зрозуміти за якими правилами існує ця тварина, що вона робить корисного для природи. Якщо ви полюбляєте більш легковажні твори, то можна обрати народні казки або байки, де зазвичай одним із героїв є вовк. Не важливо, з яких книжок ви почнете, головне прагнути читати більше, збільшувати свої знання про природу та тварин.

Ø Чи є  опис вовка у всіх книжках однаковим?

Ø А що ви знаєте про вовка як про хижу тварину?

Учитель: Пропоную послухати повідомлення  про вовка та його звички , яке підготувала  учениця нашого класу

Учениця № 2

Повідомлення про вовка

Вовк, вовк звичайний - хижий ссавець з родини псових , що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв.Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк  зазвичай крупніший за вівчарку: довжина тіла в середньому 105—160 см, хвоста — 35—50 см. Висота в плечах 80—85 см (до 1 метра). Маса звичайно 32—50 кг. Забарвлення та розміри вовків піддаються сильній індивідуальній та географічній мінливості(сірі,білі,жовтуваті).Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації. Справа в тому, що за допомогою різного роду завивань вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків на території зграї, появу людей та інші важливі події. Вовки сильні, спритні, швидкі (при необхідності вовк розвиває швидкість до 55—60 кілометрів на годину, здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км). Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини. Поряд з крупними тваринами в харчуванні вовків велику роль відіграють дрібні  зайці, дикі кролі, мишоподібні гризуни. В теплу пору року вовки ловлять дуже велику кількість польових мишей, лемінгів та інших тваринок. Здобиччю вовків також можуть стати лисиці, єнотоподібні собаки, єноти та інші невеликі хижаки, а також свійські собаки. Вовк відомий своєю ненажерливістю. Дійсно, якщо він голодний, то здатний з'їсти до 10 кілограм м'яса за раз. Але в звичайних умовах добова норма на дорослі тварини складає всього лише близько 2 кг, решта м'яса просто розтягується та приховується на запас. Цій тварині притаманна дивовижна здатність голодувати, не втрачаючи при цьому життєвих сил.

  

Ø  А як виникла у автора ідея написати про вовка книгу? Хто може мені  розповісти історію написання цього твору?

 

В основі оповідання "Лобо" лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф, один з його знайомих, запросив Сетона-Гомпсона на свою ферму у Нью-Мексіку на полювання. Фермер запропонував досвіченому мисливцю угоду: Сетон-Томпсон мав поділитися своїм мисливським досвідом з місцевими ковбоями в обмін на шкури зпольованих хижаків. Долина Курумпо вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. А там. де багато худоби, - багато вовків. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний вовк, надзвичайно розумний і сильний. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.Історія життя Лобо, розповідь про полювання на нього і є основою сюжету оповідання.

 

Ø Якою є будова твору? Хто може пояснити, з яких частин твір складається?

                Композиційно воно поділено на  три частини.

В першій частині автор подає історію зграї Лобо (іспанською мовою - "вовк""). За кілька років хижаки знищили понад дві тисячі свійських тварин, причому завжди вибирали найкращих з усього стада. А однієї ночі розідрали заради забави двісті п’ятдесят овець. За голову Добо було призначено тисячу доларів - нечувана премія за вовка.На нього полювали і розлючені фермери з ковбоями, і мисливці, котрих спокусила обіцяна винагорода. Але складність була у тому, що, побачивши або зачувши людину, зграя завжди тікала, тобто підстрелити Добо було неможливо. А на капкани чи будь-які принади з отрутою когось із зграї було також неможливо піймати, бо чутливий нюх Лобо попереджав про наявність запаху отрути чи людини, а їсти ватажок дозволяв зграї тільки забитих ними самими тварин.Полювали на нього і з допомогою зграї чудових вовкодавів, і з допомогою нововинайденої отрути, і з допомогою спеціальних заклинань, бо вважали Лобо за перевертня.

У другій частині оповідач (за ним досить легко вгадується сам Сетон-Томпсон) розповідає про власні спроби вполювати Лобо. Чого він тільки не робив, які суміші отрут не вигадував, який сорт м'яса не брав, які капкани не спробував - безрезультатно. Лобо збирав м'ясо з отрутою у купку і гадив на нього, знаходив у темряві капкани, розгрібав навколо них землю і закидав капкани камінням, допоки не спрацьовували пружини.

У третій частині мова йде про те, як упіймали Лобо. В його зграї була вовчиця Бланка (іспанською мовою- "біла»). Подруга ватажка, вона порушувала стрій, відривалася від зграї, була необачною. Через це й потерпіла. Оповідач, розраховуючи на її легковажність, влаштував пастку біля голови зарізаної телиці, куди вона й потрапила. Лобо, сумуючи за своєю подругою, скрізь розшукував її, втратив обережність і попався у капкани. Його захопили живцем і відвезли до ранчо. Тужіння Лобо за подругою вразило не тільки оповідача, який "ніколи б не повірив, що відчуватиме таке гостре почуття жалю до нього", а й суворих і стриманих ковбоїв. Вовк відмовився від їжі, води, не здригався, коли до нього доторкувалися, лише дивився у прерії, широкі й безкраї. На ранок він був уже мертвий. "Кажуть, лев, який позбувся сили, орел, що втратив волю, і голуб, котрого розлучили з подругою, гинуть від розбитого серця. То ж чи можна було сподіватися, що серце цього нескореного свавільця стерпить потрійний удар? Він втратив і силу, і волю, і подругу. Коли зажеврів світанок, Лобо лежав так само спокійно, немовби спочивав. Але старий ватаг уже був мертвий".

У передмові до збірки "З життя тих, кого переслідують" Ернест Сетон-Томпсон писав: "Мені дорікали за те,  що я  вбив Лобо,  а головне  за те,  що  я  - до  великого жалю добросердечних    читачів     -     з     великими  подробицями розповів про це. На    ці     докори     я     відповім     такими  запитаннями: "Який настрій викликало у читачів оповідання про Лобо? На чиєму боці їх симпатії - на стороні людини, яка вбила Лобо, чи на боці цього благородного хижака, який закінчив своє життя так, як прожив  його: з гордою гідністю, без остраху, мужньо?".

Написання літературної вікторини «ТАК-НІ»

1)    Автор- це відомий  канадський письменник.Так чи ні?

2)    Головний герой його твору- мисливець Лобо.Так чи ні?

3)    Усі події цього твору автор вигадав.Так чи ні?

4)    За жанром  цей твір є оповіданням . Так чи ні?

5)    Головний герой цього твору був слабким невдахою. Так чи ні?

6)    Він боявся кожного, хто заходив у ліс. Так чи ні?

Взаємоперевірка вікторини:

1)    Так

2)    Ні

3)    Ні

4)    Так

5)    Ні

6)    Ні

Учитель:Добре, що  ви всі прочитали твір.А тепер я хочу перевірити чи є  ви уважними читачами, чк ви вмієте аналізувати прочитане.

 

Компаративний аналіз.

Складання «Гронування» до образів казкового вовка та героя оповідання  «Лобо»

 

Робота з цитатним матеріалом

Учитель:

Ø А чи правильно ми дали характеристику нашому герою?

Давайте попрацюємо з текстом. Я просила вас підібрати уривки, де є опис нашого героя. Зачитайте їх ( діти працюють з текстом і читають цитати)

 

Фізкульт.хвилинка

 

«Поетична пауза»

 Учитель:

Ø А як вовка змальовують в поезії?

Я просила вас підібрати вірші про вовка та вивчити їх

Діти читають вірші про вовка

Невсипущий, хитрий, сірий,

Голоднющий, ікла шкірить.

Між кущами припадає,

Пасовисько оглядає,

Чи не ходить там телятко,

Не телятко, так ягнятко,

Не ягнятко, хоч би гуска — Хоч би що, аби закуска.

* *

Яскравий погляд двох очей, – безодня. 

Наїжився, немов робить стрибок, 

Немає завтра, є тільки сьогодні. 

Життя натягнуте, немов струни шматок. 

Життя, – це сталь, у нього зуби, лапи 

І погляд, котрий бачить майже все. 

Йому у силах кожного здолати 

І він це знає й завжди вірить в це. 

* *

Вовк все здолати може, він це знає, 

Тому напруження у тілі завжди є. 

І погляд, котрий він лиш має, 

І сила, котрою живе. 

 * *

Величне тіло, лапи, хвіст і очі, 

І думка, котра плутається в них. 

Його домівка ліс і сірі ночі, 

Він вовк і досить слів вже цих. 

 

«Скарбничка народної мудрості»

Учитель: Вірші написані про вовка є досить емоційними та передають уявлення людей про цю тварину.

Ø А якою є мудрість народна щодо вовка? Звернімося до народних прислів’їв та приказок

Прошу   учнів допомогти мені  відновити народні прислів’я та пояснити їх зміст.

(учні складають пазли на магнітній дошці з фрагментами прислів’їв )

 

v     Дружній череді - вовк не страшний.

v     Вовка ноги - годують.

v     Вовка боятися -  у ліс не ходити.

v   Скільки  вовка не годуй- він у ліс дивиться.

v      Не такий вовк страшний - як його малюють.

v      Вовка пізнати-   у його шкірі побувати.

За виконання цього завдання поставте собі 6 по 0,5 балів.

 «Музична пауза»

Вовк є не тільки героєм казок і поетичних віршів, мультфільмів та істичних серіалів. Часто він надихає авторів на написання пісень. Прошу вас послухати уривок однієї популярної пісні та прокоментувати чи має він відношення до нашого твору.

Кліп пісні групи «ЛЮБЕ»

Ø Хто може пояснити, як ця пісня може мати відношення до нашого твору? 

Цей фрагмент пісні може стати своєрідною сповіддю нашого героя, не тільки люди  побоюються ставати старими, але і люди також. Складно ставати немічним і розуміти , що ти стаєш слабкішим кожного дня, що ти вже тягар для своїх близьких. Ми можемо навчитися у нашого героя мужності, тому, як треба програвати, тримаючи голову вверх, бо це життя, а воно не буває вічним.

 « Акторська гра»

Учитель: один із учнів повинен був скласти монолог про нашого героя та пояснити, як він зрозумів: чи важко бути вовком?

Монолог  учня про вовка

Нелегко бути вовком у лісі, кожен інший вовк - це твій конкурент, який прагне зайняти твоє місце. Щоб вижити - потрібно бути уважним і хитрим, необхідно мати сталеві м’язи  та міцне здоров’я ,  ризикувати життям щохвилини. Усі  тебе бояться та ненавидять, мисливці на тебе полюють із рушницями або підкидають отруту. Я довго тримався, але Бланка стала моїм слабким місцем, бо через почуття до неї я загинув. Моя зграя мене зрадила, ніхто не зробив спроби мене врятувати, але я про це не шкодую, я прожив гідне життя, а моє ім’я  стане легендою  у цій місцевості.

 

VІ. Підведення підсумків уроку

 

1.Узагальнення матеріалу вчителем

Як ми зрозуміли сьогодні, нелегко бути вовком.

Ø А чи буває так, що людина стає вовком серед людей. Справжнім хижаком.

Ø Кого ми називаємо  вовками серед людей?

 

Учитель: зараз у нашій школі триває тиждень правознавства, хоча ви ще не вивчаєте це предмет, але на виховних годинах ви вже говорили про права та обов’язки, про закони та потребу їх виконання.

Ø Що треба робити, щоб ніколи не стати самотнім вовком серед людей?

 

2.«Мікрофон» :

Ø Як ви зрозуміли, як автор ставиться до природи?

Ø Чи варто читати книги про природу?

Ø Чи повинні ми любити природу та берегти її?

 

3.Оцінювання роботи учнів на уроці:

Прошу вас підрахувати бали в картці оцінювання на уроці. Це і є ваша оцінка за урок.

Ø Чи задоволені ви нею?

 

VІІ. Інструктаж до виконання  домашнього завдання

Учитель:

Для виконання вашого домашнього завдання вам потрібно прослухати  «Вовчу казочку», яку я вам приготувала. Слухайте уважно:

 

Лягайте, малі, і послухайте казку. –
Вовчиця казала стара. –
Живуть на землі вівчарі й свинопаси,
Та мало між ними добра.

Вони, як і мú всі, гуртуються в зграї,
Обравши собі ватажка.
Та лáду в спільноті частенько немає:
Така у них доля тяжка!

Належних законів істоти не мають,
Слугуємо прикладом – ми!
І звичаї вовчі вони переймають,
Хіба тільки звуться – „людьми”

І п’ють для відваги палаючу воду –
Так мудрий мій батько казав.
І, певно що, людство „царями природи”
Хтось, випивши добре, назвав!

Хоробрій вовчиці це смішно казати,
Та кожен з них... сало ховá!
І вдень, і вночі замикаються хати
Від власних сусідів, бувá...

А ще у них є – папірці й залізяки.
Здається, „грошима” їх звуть.
А щоб не забрали вночі “вовкулаки’’,
То їх під подушки кладуть.

Розумні давно вже до міст повтікали
Від праці тяжкої й вовків...
Оселі одвічні свої полишали
На вірних братів-пацюків.

...І чути, як тужить земля, бо у місті
Пригрілися в норах квартир
Недужі тіла у „тату” і намисті...
Це, діти, – природний відбір!

І хай себе кличуть „царями природи”
Оті, що бояться зими,
І хай з ковбасою їдять бутерброди,
Бо м’ясо – повúїли ми!

...Зустрінете в лісі, залиште живими:
Вони ж нам годують овець!”
...Вовчата поснули, і матінка з ними.
І казці – чи байці? – кінець.

 

Оголошення д\з:

Прошу вас дати розгорнуту відповідь  на питання : «Чи згодні ви з вовчицею, що люди не заслуговують на повагу?»

Якщо ви бажаєте оцінку високого рівня ( 10-12), то напишіть твір-мініатюру: «Людина має залишатися Людиною!»

Обсяг ( 0,5 сторінки- 1 сторінка)

Учитель:

Дякую вам за урок, за вашу плідну  роботу. Від душі хочу вам побажати:

нехай  ніколи біля вас не буде зграї байдужих, хай оточую вас тільки вірні  та справні друзі, тоді щастя обов’язково посміхнеться вам!!!