Формування естетичної культури учнів на уроках світової літератури

В усіх нормативних документах, що стосуються стратегії  розвитку освіти, відзначається, що мета сучасної школи – виховати всебічно і гармонійно розвинену особистість. Важливим компонентом  всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра. Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. Естетичні почуття — особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва. Естетичний смак — здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного. Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Естетика поведінки — риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.)

 Поряд із такими предметами, як  малювання і музика,   винятковим джерелом естетичного виховання учнів є світова  література. На уроках із цих предметів учні не лише здобувають певні теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності. На уроках літератури  учні засвоюють багатство і красу мови, знайомляться з літературними шедеврами.  Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту  учнів. Але дитина, яка пізнає світ через художній твір, сприймає його  не тільки розумом, свідомістю, інтелектом, а й усіма своїми органами почуттів. Адже слово ми бачимо, чуємо, а не тільки розуміємо. Тому саме вчитель літератури, на своїх уроках залучаючи дітей до мистецтва (література – вид мистецтва),  сприяє  не тільки їх  літературно – творчому, духовно – моральному, висококультурному розвитку, але  й естетичному та емоційному  розвитку учнів. Адже на уроці літератури предметом обговорення з естетичних позицій стають  героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість.

Геніальний фізик Альберт Ейнштейн говорив: «Релігії, мистецтва і науки – це три гілки одного дерева. Усі ці устремління спрямовані на ушляхетнення життя людини». Один із  шляхів  збагачення  емоційно-естетичного  досвіду учнів, формування  їх естетичної  культури на уроках літератури  є синтез (поєднання чи співдружність) мистецтв.

У програмі світової літератури включені  твори, у яких безпосередньо зустрічається той чи інший твір мистецтва, який не потрібно залишати поза увагою. Історичний, культурологічний та мистецтвознавчий коментар тут буде дуже доречним. Наприклад, у 6 класі при вивченні новели Рея Бредбері «Усмішка» ми зустрінемо шедевр високого Відродження – картину «Джоконда» Леонардо да Вінчі. Або у 7 класі, знайомлячись з новелою О.Генрі «Останній листок», повинні згадати скульптуру Мікеланджело «Моісей», з якою порівнює свого героя Бермана автор. При вивченні роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» потрібно обов’язково згадати собор, навколо якого відбуваються усі події.

Але можна спланувати роботу так, щоб твори мистецтва були у центрі уваги на уроці  ніби опосередковано. Наприклад, вивчаючи у 7 класі тему «Україна та її історія в літературі» і зокрема повість М.Гоголя «Тарас Бульба», на першому уроці, який називається «Микола Гоголь і Україна» демонструю семикласникам полотна  А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»,  «Вечір в Україні», «Українська ніч». Потім зачитую уривок з «Майської ночі»: «Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи! Всмотритесь в неё. С середины неба глядит  месяц.  Необъятный небесный свод раздался, раздвинулся ещё необъятнее. Горит и дышит он. Земля вся в серебряном свете; и чудный воздух и прохладно-душен, и полон неги, и движет океан благоуханий. Божественная ночь! Очаровательная ночь!» Споглядаючи  картини Куїнджі, слухаємо українську народну пісню «Ніч яка місячна…».За допомогою словесного малювання учні  розкривають свої враження від почутого уривку і пісні, описують картини, які виникли в їхній уяві,  і які вони можуть порівняти з полотнами А.Куїнджі.

Вивчаючи у 9 класі поему Байрона «Мазепа» також звертаюся до творів живопису. Пропоную   переглянути  репродукції картини Верне «Мазепа».

- Що спільного і чим різняться ваші уявлення про епізод «Опис нестримного бігу коня», який ви прочитали в поемі Д. Байрона із тим, що зобразив художник на полотні?

Після  перегляду репродукції Т. Шассеріо  «Козачка біля тіла Мазепи, прив’язаного до коня» учням пропонується завдання:

- Знайдіть уривок із твору, який співвідноситься із цією репродукцією?

Застосування різновидів робіт із ілюстраціями до творів:

        Розгляд ілюстрації до твору та роздуми над тим, чи такими уявляли ці сцени творів та їх героїв;

        Коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору;

        Співставлення ілюстрацій різних авторів до твору;

        Створення проблемної ситуації на основі ілюстрації до твору;

        Письмова робота за прочитаним твором із використанням ілюстрації до нього.

До поєднання мистецтв на уроці літератури звертаюся і при вивченні оглядових тем, таких як «Реалізм», «Античність», «Класицизм» тощо. Доцільним тут виявляється представлення літературних тем через зв'язок з  світовим мистецьким процесом. Наприклад, на уроці, присвяченому розгляду теми  «Романтизм», використовую полотна  Е.Делакруа «Свобода на барикадах» та Т.Жеріко «Пліт Медузи», останнє з яких поклало початок романтизму у французькому живописі.

При вивченні художніх напрямів (романтизм, імпресіонізм) в літературі не можна не звернутися до музики. Найбільші здобутки романтичної музики пов’язані з іменем Шумана. Як музичну ілюстрацію до романтизму можна запропонувати учням прослухати 1 частину Третьої Великої сонати фа – мінор Шумана. Перед прослуховуванням задаємо учням проблемне запитання:

        Чи можна висловити протест проти мізерних турбот щоденного життя без слів? Хіба можна,  граючи на роялі, заперечувати і засуджувати жалюгідність обивателя, який відгородився від світу затишком власної оселі або виступати «за» чи «проти» певних поглядів, понять?

Перед прослуховуванням твору можна запропонувати учням музичну загадку:

        Спробуйте здогадатися, до якого стилю належить цей музичний твір?

Отже, відкривати перед учнями Храм мистецтв, де поєднується література, живопис і музика, - це не тільки надати можливість дітям споглядати і слухати творіння митців. Не менш важливим є тут створення ситуації емоційно – естетичного впливу. До них належать:

        творчі завдання перед спогляданням чи прослуховуванням;

        розв’язування музичних загадок;

        використання цікавинок із творчого життя митців, неоднозначних відгуків щодо їхньої творчості, хвилюючих  історій створення  шедеврів мистецтва.

Із досвіду створення ситуацій емоційно – естетичного впливу

Знайомлячи 9 – класників з епохою Просвітництва, наголошую на тому, що цю епоху характеризує увага художників, поетів, письменників, композиторів  до національних мотивів, до життя простого люду. Вони прагнуть відобразити різноманітні побутові ситуації, культ натуральної природи. Особливості цього періоду в мистецтві яскраво виражають полотна Шардена («Рознощиця», «Прачка», «Молитва перед обідом»), Н. Ланкре («Танцівниця», «Концерт у парку»). Стосовно ж музики ХVІІІ ст., воно дало світові Й. Гайдна, Л. Бетховена, В. Моцарта. Демонструвати  репродукції живописних полотен доречно буде під музичний супровід творів  одного вище названих композиторів («Місячна соната» Л. Бетховена;  39, 40 симфонія В. Моцарта).  Після прослуховування музичного твору чи його фрагменту можна запропонувати учням  творче завдання:

        Поділіться враженнями від прослуханого музичного твору.

        Що ви уявляєте, слухаючи цю музику?

        Які почуття передає композитор своєю музикою?

Такі форми роботи розвивають  образне мислення учнів, фантазію, уяву; вчать формулювати думки, висловлювати почуття.

         Починаючи вивчення трагедії Й. Гете «Фауст», вчитель повідомляє про те, як багато митців розвивали тему Фауста і Мефістофеля. До філософського змісту твору Гете близькі твори Вагнера (симфонічна увертюра «Фауст»), Шумана (Сцени з «Фауста» Гете), Ліста (симфонія «Фауст»). Пропонуємо учням прослухати фрагменти цих творів. За допомогою музичних сторінок учні краще усвідомлять глибину почуттів і переживань героїв трагедії, почують гамір натовпу біля міських воріт, душею доторкнуться до трагедії кохання Маргарити. Привернути увагу до музичного сприйняття трагедії Гете можна, використавши запис письменника: «Лише один композитор міг би створити музику до «Фауста», якби був живий. Ім’я цього композитора Вольфганг Амадей Моцарт». Після подібного висловлювання Гете, безсумнівно, учні з цікавістю прослухають один із музичних творів Й. Моцарта. (Це може бути 41 симфонія). А після прослуховування можна запитати:

        Які почуття народжує ця музика у ваших душах?

        Наскільки  асоціюється вона із змістом трагедії Гете?

Як свідчить досвід, байдужих під час звучання твору немає. Більшості  із них твір Моцарта навіює думки про нещодавно розгорнуту трагедію Маргарити. Але звучить твір оптимістично, стверджуючи, що життя вічне, його не зупиниш. А час безмежний…

Проведення художніх паралелей між різними видами мистецтва сприяє створенню у свідомості учнів цілісної картини життя епохи. Так поєднання поетичних рядків П. Верлена, А, Рембо, Ш. Бодлера зі звучанням музичних творів Р. Шумана, К. Дебюссі, М. Равеля, розширює і поглиблює їхні уявлення про передумови виникнення імпресіонізму, коли митець, розчарувавшись у громадських ідеалах, звернувся до власного «Я». Художній образ містить значно більший емоційно- естетичний заряд, ніж звичайне словесне повідомлення. Отже, застосовуючи вплив поезії на сприйняття музики  і навпаки,  ми поглиблюємо художні враження учнів від творів обох жанрів.

Вважаю, що вивчення літератури через синтез інших видів мистецтва допомагає учням продуктивніше засвоїти матеріал, розвиває їх всебічно, вчить їх головному – жити на землі. Бо як сказав німецький письменник і драматург Б.Брехт: «Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв– мистецтву жити на землі».

Засоби, які впливають на формування естетичних почуттів на уроках літератури:

– емоційний виклад програмового матеріалу з літератури;

– застосування раціональних методів, прийомів і форм роботи на уроках літератури: демонстрування мистецьких творів (репродукцій картин, фото скульптурних, архітектурних пам’яток), слухання музичних творів та їх естетичний аналіз; перегляд театральних і телеспектаклів, кіно- і телефільмів; художнє читання уривків, які відтворюють враження від мистецьких творів; підготовка мистецтвознавчих екскурсів;

– відповідний підбір мистецьких творів до програмового матеріалу з світової  літератури (живопис, музика, скульптура, архітектура, кінокартини, телефільми та театральні спектаклі) за різними видами та ознаками взаємодії.

Переконана, збагаченню естетичних почуттів учнів будуть сприяти    навчальні екскурсії (Хотин, Чигирин, Кам'янець-Подільський, Чернівці, Канєв, Батурин, Умань,  Чернігів, Київ). Учні зможуть  побачити на власні очі шедеври архітектури. скульптури, відвідати музеї, галереї.

На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота. Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінною в естетичному вихованні є участь школярів у діяльності гуртка  любителів мистецтва, художньої самодіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ансамблях і шкільних оркестрах, шкільних театрах. У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне. Під час естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання — створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери учнів. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство. Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного виховання в учнів формується естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.  

Своє завдання як вчитель літератури вбачаю в тому, щоб естетизувати навчальний процес, працю учнів на уроці, наситити його позитивними емоціями, викликати в учнів радість пізнання, примусити їх відчувати красу, гармонію. Сприйняття пізнання, творчості як прекрасного сприяє утвердженню особистості школяра, розкриттю її внутрішніх сил.

 

Джерелом естетичного виховання у школі є не тільки предмети естетично – гуманітарного циклу предметів. На уроках природничо-математичних дисциплін відкриваються великі можливості використання краси природи, формування бережливого ставлення до неї. Краса фізики і математики — в логічній чіткості наукових побудов і доведень, чіткості їх структури. Певне виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе. На уроках фізичного виховання учні вчаться красиво і правильно триматися й ходити. Важливу роль в естетичному вихованні школярів відіграє сім'я. Належне естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру — все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних смаків дітям.