Цикл уроків
Урок№1
Тема: Повість В. Короленка «Сліпий музикант».
Мета: допомогти зрозуміти внутрішній світ головного героя повісті, його духовні пошуки; поглибити уявлення учнів про взаємозв’язок музики та літератури; розкрити особливості її впливу не тільки на сюжет оповідання, а й на життя людини, її вчинки; виховувати почуття патріотизму, співпереживання, любові до ближнього.
Хід уроку:
І. Організаційний момент уроку.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
У новелі «Парадокс» В.Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Ця фраза відома багатьом людям, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створене для неї».
-Діти, яку людину можна назвати щасливою?
ІІІ вівчення нового материалу
Слово вчителя:
Короленко Володимир Галактіонович - видатний російський письменник, публіцист і громадський діяч, за походженням - українець.
Народився 27 липня 1853 р. в м. Житомирі в родині повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка, відомого в Житомирі своєю чесністю, безкорисливістю, відданістю законам. Мати Евеліна Скуревич відзначалась високими душевними якостями. Діти зростали в атмосфері любові, поваги і взаємопідтримки. Це безперечно вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника, його високих моральних якостей як людини і громадянина. Дитинство та юність Короленко провів на Волині, у своєрідній обстановці маленьких містечок, де стикаються три народності: польська, українсько-російська та єврейська, і де бурхливе та довге історичне життя залишило ряд спогадів і слідів, сповнених романтичної чарівності. Спочатку В.Г. Короленко вчився в приватному пансіоні, а потім в 1-ій Житомирській гімназії.
Про побут юного Короленка у Рівному написано вже чимало. Прикметно, що сам письменник докладно зобразив і гімназію, і родинне оточення, і життя міста того часу у своїх повістях, нарисах, оповіданнях. Особливо – «Історії мого сучасника», де ці спогади є часткою життєпису героя в контексті його незатишної і багатої на неправду доби.
Гімназійні враження Короленка були переважно важкими. Дитячу душу ранили кричуща несправедливість, зневажання гідності учнів, примітивне шпигунство наглядача Дитяткевича, байдужість учителів. Засилля рутини робило навчання нецікавим і нудним, а постійний страх перед покараннями, які чекали на гімназистів на кожному кроці, викликали ненависть та зневагу до гімназійних службовців. Щоправда, серед учителів Володимир Короленко пізнав і таких, котрі запам'яталися йому на все життя благородством та добром.
Таким був зокрема викладач російської словесності Веніамін Авдієв. Він працював у гімназії недовго, лише протягом одного року (1869-70), його гідна та незалежна поведінка була несумісною із тогочасними порядками в реальній гімназії.
Саме у Рівному Короленко вперше відчув у собі літературний талант, поклик до слова. Одного осіннього вечора він блукав вулицями міста. І чим більше вглядався в цей невибагливий пейзаж, в обличчя заклопотаних людей навколо, тим ясніше уявляв собі, як опише це життя...
У нашому місті гімназист Володя Короленко відкрив для себе зовсім інший світ, від якого раніше бридливо відвертався. Це був світ, який починався потойбіч від ситого міщанського життя, - світ злиднів, жебраків, бездомних сиріт, блазнів та волоцюг. Але і цей світ, як виявилося, жив за людськими законами чи принаймні - прагнув жити. Ці люди були обездолені не лише власною волею, а передусім - волею жорстоких обставин. Саме вони стануть у майбутньому колоритними персонажами його оповідань - паном Тибурцієм, Туркевичем, Лавровським. Рівняни могли легко пізнати прототипів цих персонажів: вони неодноразово зустрічали їх у занедбаних кварталах. Можна було пізнати й місце подій, бо письменник з натури змальовував нудне провінційне містечко, в центрі якого знаходилися романтичні руїни палацу, оточені заболоченим ставом. Або маленьку запустілу капличку на Вольському Цвинтарі, яка є місцем дії в оповіданні «Діти підземелля».
Рівне стало для молодого Короленка хай і поганою, але необхідною життєвою школою. Вийшовши зі стін гімназії, він їде до Петербурга здобувати вищу освіту. Це був типовий шлях «у люди» людини його соціального походження і здібностей, із численними труднощами та невдачами. На чужині згадувалася гарна біла споруда Рівненської гімназії та мальовнича зелень довкруг неї, серед якої так любили бавитися юні гімназисти.
Після закінчення гімназії в 1871 році Короленко вступив до Петербурзького технологічного інституту. В 1874 році, завдяки старанням енергійної матері, йому пощастило перебратися до Москви та вступити стипендіатом до Петровської земельної й лісової академії. У 70-х рр. зблизився з діячами революційного народництва.
За участь у студентських заворушеннях його було виключено з академії і вислано з Москви. Пізніше, як політично неблагонадійного його було заарештовано і вислано спочатку у В'ятську губернію, потім до Сибіру. Майже 10 років провів Короленко у засланні. Але це не зломило письменника. Саме в засланні починається його літературна діяльність.
Після заслання В. Короленко жив у Нижньому Новгороді, Петербурзі, останні 20 років свого життя - в Полтаві. Короленко швидко включився у літературно-громадське життя Полтавщини. Налагодив дружні стосунки з діячами української культури - Панасом Мирним, М. Коцюбинським, І. Тобілевичем, X. Алчевською
Роки життя у Полтаві були заповнені інтенсивною творчою роботою. Тут він завершив нариси «У козаків», писав другий цикл сибірських оповідань («Мороз», «Феодали» та ін.), оповідання «Мить» і «Не страшне».
П'ять останніх років життя письменника збіглися з Жовтневою революцією і громадянською війною. Він не сприймає більшовицького терору, вважаючи силові методи зайвою жорстокістю. Погляди письменника ґрунтувалися не на класовому підході, а на загальнолюдських принципах моралі.
У 1900 році письменник переїжджає на Україну, куди завжди прагнув повернутися. Він оселився в Полтаві, де і прожив до своєї смерті 25 грудня 1921 року
Створення асоціативного ряду «Щаслива людина-.....»
Проблему щастя письменник піднімає в повісті «Сліпий музикант».
Проблемні запитання:
Для чого створена людина? Чи завжди людина здатна йти наперекір обставинам? Коли людина почуває себе щасливою? Як їй стати щасливою?
-Своє розуміння цих питань В.Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського. Ми спробуємо сьогодні зрозуміти внутрішній світ головного герoя повісті «Сліпий музикант», розглянемо етапи становлення особистості і визначимо роль інших людей у долі хлопчика.
V.Опрацювання навчального матеріалу
1.Бесіда
-Яке нещастя сталося в родині Попельських? (Син народився сліпим)
-Хто першим відчув, що з хлопчиком щось негаразд? Чому? (Мати, бо вона найрідніша людина, відчуває серцем)
-Хто виховував Петра? (Мати, дядько Максим)
-В якій атмосфері зростав Петрусь? (В атмосфері тепла, любові, турботи. Мати дарувала ніжність, поетичність творчої натури, дядько Максим оточив мужністю старого воїна)
-Що ми дізналися про дядька Максима?
-Що було спільне у дядька й племінника? (Обоє мали фізичні вади)
-Яку роль відігравав дядько у вихованні Петруся? (Вніс «чоловіче» начало, якого не дав йому батько)
-Кому треба завдячувати знайомству Петра з навколишнім світом?
-Як хлопчик реагував на навколишній світ? (Все навколо обмацував пальчиками, дослухався до звуків)
-Які почуття викликав цей світ у хлопчика? (Тривогу, смуток, допитливість, здивування, вдумливість)
-З якими звуками природи знайомився хлопчик? ( Хлюпання річки, гуркіт неба, шурхотіння камінців)
Звучить запис музичного твору П.Чайковського «Пори року»
-Які почуття пережив Петрусь від весняної пори? Чому? (Знепритомнів, його тонка душевна натура не витримала всієї повноти почуттів від запахів і звуків природи)
-У хлопчика не було зору, але він мав витончений слух.
2.Робота з ілюстрацією А.Константиновського
-Йому йшов 5-ий рік, коли мистецтво увійшло в його життя. Петрусь щовечора приходив до стайні слухати музику.
-Який епізод зображено? Перекажіть близько до тексту.
-Як мати боролася з «хохлацкой дудкой»?
-Коли мати зрозуміла чому син лякався гучної пісні, яку вона виконувала?
-Чим стає музика для Петра Попельського? (Петро передає свої почуття, переживання через звуки музики)
-Що нового в житті хлопчика дало знайомство з Евеліною?
-Чим був викликаний сум Петруся?
-Як поводила себе Евеліна?
-Як Петрусь сприйняв нову знайому?
-Що найбільше вразило хлопчика в новій знайомій? (Приємний, спокійний голос)
-Як відреагувала Евеліна на звістку про сліпоту Петруся?
-Яку роль відіграла Евеліна в житті Петра? (Стала ангелом-охоронцем)
-Розкажіть про родину Ставрученків.
-Чому Петро поринає у морок і замикається у собі?
-Яку роль в житті Петра відіграє зустріч із дзвонарем? (Він думає, що доля сліпих – зло й образа. Починається душевна криза)
-Що виводить Петра з душевної кризи? (Подорож із сліпими співцями начолі з Кандибою)
-Що дала Петрові ця подорож? (Пережив холод, голод, злидні, приниження, що було страшнішим за його недугу)
3.Робота з текстом
1.Порівняйте гру Петра до подорожі і після.
2.Знайдіть слова, які підтверджують зміни в душі Петра.
4.Робота над проблемними запитаннями
-Як би ви відповіли на запитання, які були поставлені на початку уроку: Для чого створена людина? Чи завжди людина здатна йти наперекір обставинам? Що становить щастя людини? Як їй стати щасливою?
-Як ви думаєте, чи став Петро щасливим? У чому його щастя?
5.Слово вчителя
-Для головного героя повісті В.Короленка «Сліпий музикант» щастя полягає в тому, що він знайшов себе: він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов сили перебороти себе, здолати обставини, пов’язані зі сліпотою. Він дійсно прозрів і побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистециво людям. Йому пощастило, що він зустрів Евеліну, пізнав кохання, має маленького сина, який народився зрячим.
ІV.Застосування знань, умінь, навичок
Творче завдання
Визначити основні етапи життя Петра Попельського (Дитинство і отроцтво, юність, зрілість). Подумати, яким кольором можна зобразити кожен етап.
Визначити ключові моменти духовного зростання Петра Попельського
(Народження- сліпота- турбота матері й дядька – заглиблення в себе – замкнутість – розгубленість – перебування серед сліпих співців – відродження душі – перший концерт)
V.Підсумок уроку
1.Бесіда
-Які моральні проблеми підіймає В.Короленко у своїй повісті?
-Як живеться людям з обмеженими можливостями у наш час? Чи знаєте ви таких людей? Чи звертаєте свою увагу на них?
VI.Домашнє завдання: скласти план характеристики Петра Попельського. Дізнатися про сучасних людей з обмеженими можливостями, котрі пов’язані з мистецтвом. Пояснити вислів «сліпа душа».
Урок№ 2
Тема. Повість В. Короленка «Сліпий музикант». Духовне прозріння Петра Попельського. Тема мистецтва в повісті
Мета: допомогти зрозуміти внутрішній світ головного героя повісті, його духовні пошуки; поглибити уявлення учнів про взаємозв’язок музики та літератури; розкрити особливості її впливу не тільки на сюжет оповідання, а й на життя людини, її вчинки; виховувати почуття патріотизму, співпереживання, любові до ближнього.
Хід уроку
I. Організаційний етап.
II. Етап перевірки домашнього завдання
Літературна гра «Перевір себе»
1. Брат матері Петра. (Максим)
2. Ім’я матері головного героя. (Анна Михайлівна)
3. На якому музичному інструменті грав Йохим? (На сопілці)
4. Яку пісню заспівав Йохим? (Українську «Ой, там на горі та й женці жнуть»)
5. Як звали подружку Петра? (Евеліна)
6. Де відбувся виступ сліпого музиканта? (У Києві)
7. Імена дзвонарів. (Єгорій і Роман)
8. З ким Петро відправився у мандри? (Зі сліпими жебраками)
III. Етап всебічної перевірки знань
1. Літературний диктант «Так – Ні». Підтвердьте або заперечте твердження.
1. Сліпа дитина народилася в багатій сім’ї. (Так)
2. Усі відразу помітили сліпоту немовляти. (Ні)
3. Максим Яценко воював в Італії з Гарібальді. (Так)
4. Спочатку дядько Максим не звертав увагу на сліпу дитину. (Так)
5. Помітивши захоплення сина музикою, мати придбала скрипку. (Ні)
6. Петро і Евеліна познайомилися в саду. (Ні)
7. У підготовці Петруся до життя велика увага приділялася фізичним вправам і їзді на коні. (Так)
8. Петро Попельський став талановитим музикантом. (Так)
IV. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань
Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку
Слово вчителя. З прадавніх часів музика посідала важливе місце в житті людини. Саме музичне мистецтво робить життя людини наповненим, багатозвучним, різнокольоровим. Музика як один із видів мистецтва, збагачує світ людини барвами, емоціями. Лукаш із драми – феєрії «Лісова пісня» звуками сопілки розбудив серце Мавки, а конюх Йохим українською дудкою розбудив до життя сліпого хлопчика Петруся з повісті В. Короленко «Сліпий музикант».
Сьогодні ми спробуємо впродовж уроку відповісти на проблемне питання, яку роль відіграла в житті Петра Попельського музика. Чи можна назвати Петра Попельського щасливою людиною?
V. Етап засвоєння нових знань
1. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»
- Які асоціації виникають у вас зі словом «музикант»? (творча людина, віртуоз, талант, мандрівний співець (кобзар)
2. Випереджальне завдання (розповідь про кобзарів)
(Кобзар - український народний мандрівний співець – музикант (часто сліпий), який виконував свої пісні та думи в супроводі кобзи (бандури). Мистецтво кобзарів набуло розквіту в XVI - XVII ст., коли український народ вів боротьбу за незалежність. До найвідоміших кобзарів належали О.Вересай, П.Носач, Ф.Холодний та ін.).
3. Словникова робота
Віртуоз – (італ. virtuoso — від лат. virtus — доблесть, талант) — виконавець (частіше музикант), який майстерно володіє технікою мистецтва; людина, що досягла у роботі вищого ступеня майстерності.
Музика – мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах
4. Слово вчителя
Так, саме в художньо – звукових, тобто, бачити і чути, а наш герой був сліпий. Уявіть, сліпий – і музикант! Каліка, неповноцінна людина – і віртуоз!Але це згодом, а попереду ще довгий і тернистий шлях, на якому багато перешкод. І жодного промінчика сонця!
5. Бесіда
- Як ви вважаєте, хто прийняв особливу участь в долі Петра? Чому?
- Чому дядько Максим звернув увагу на Петруся? В чому була їхня подібність?
- До якого висновку прийшов дядько Максим, спостерігаючи за племінником? (Дитина матиме нещасну долю, якщо її належно не підготувати до життя)
- Чого навчив Петруся дядько?
- Хто найпершим увів Петра у світ музики? Зачитайте уривок з тексту. (с. 159)
- Чому Петрусь так полюбив цю просту музику? (Музика Йохима передавала те, що вже було знайоме хлопчику: шум вітру, спів птахів, в ній звучав біль душі простої людини та всього українського народу, котрий мріяв про краще життя.)
- Чим стає музика для Петра Попельського? (Сенсом його життя)
- Вчитель. Отже, за допомогою звуків хлопчик вчився осягати і стан душі і кольорів.
6. Робота з асоціаціями (провести паралелі)
Сліпота Музика
Сліпота Музика
вада мистецтво
потворність прекрасне
хвороба талант
темнота гармонія
Слово вчителя. З ваших записів випливає, що сліпота і музика - речі несумісні, у випадку з історією нашого героя вони поєднані. Музикою займається людина з тонкою душею, відчуттям прекрасного; вона не бачить, але все відчуває.
Мене завжди зворушували українські народні пісні: скільки в них буває туги та суму, скільки справжнього козацького завзяття! В українській пісні — душа нашого народу. Проте краси додає народним пісням і мелодійність української мови.
- Яка українська народна пісня згадується в повісті?
- Знайдіть і зачитайте у тексті рядки, в яких говориться про українську пісню. («Це не хлопські пісні… Це пісні дужого, вільного народу.») ( Розд. XI с.159)
7. Прослуховування пісні «Ой, там на горі та женці жнуть»
8. Обмін враженнями про пісню
- Які картини зринають у вашій уяві?
- На які роздуми налаштовує вас ця пісня?
- Які образи виникали у Петра, коли він слухав пісню? Зачитайте рядки з тексту. (Розд. XIII с. 160)
- Чому саме дядько Максим заохочував інтерес Петруся до української народної пісні?
Бесіда
- Яку роль в житті Петра відіграла зустріч із дзвонарем Єгорієм? (У Петра з’явилася думка, що доля сліпих – зло й образа. У нього почалася душевна криза, він озлобився на життя)
- Що вивело Петра з духовної кризи? (Подорож зі сліпими співцями до Почаївської лаври)
- Що дала Петрові подорож зі сліпими кобзарями?
- Як змінився Петро після пережитого під час мандрівки?
Переказ тексту.
Розкажіть, що змінилося в житті Петра після повернення
Слово вчителя
Під час виступу перед численною публікою в Києві Петро Попельський виконав імпровізацію з народних мелодій.
Словникова робота
Імпровізація (від лат. Improvises – неспокійний, раптовий) – створення музики під час виконання без попередньої підготовки. Імпровізацією називають також музичний твір у вільній формі.
Перегляд фрагменту з фільму «Дебют сліпого музиканта» (1960)
Обмін враженнями від перегляду фільму
Робота з текстом. Завдання пошуково-дослідницького характеру
1 група. Яке враження справила імпровізація сліпого музиканта на слухачів? Зачитайте реакцію людей, які прийшли на концерт сліпого музиканта. («Коли він замовк, грім оплесків захопленої юрби наповнив великий зал», «Багатолюдний зал вмить принишк», «Він уважно оглянув цю охоплену одним почуттям юрбу, яка звернула на сліпого жадібні, палкі погляди», «Але звуки росли, міцніли, повнішали, захоплювали серце об’єднаної й завмираючої юрби”, «Сльози були й на очах його сусідів», «Здавалося, ніби удар…»
2 група. Із чим порівнюється звучання музики у повісті?(«Живе почуття рідної природи…»
3 група. Знайдіть у тексті слова, що свідчать про зміни в душі Петра. («Так, він прозрів… Замість сліпої й невгамовної егоїстичної муки…»
VI. Етап закріплення нових знань
1. Проблемне запитання (Інтерактивна вправа «Мікрофон»)
Чи можна назвати Петра Попельського щасливою людиною?
2. Слово вчителя
Щастя кожен із нас розуміє по-своєму. Для головного героя повісті В.Короленка «Сліпий музикант» Петра Попельського щастя полягає в тому, що він найшов себе: став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий щлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Але він знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов’язані з сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальний світ, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям.
Прийом «Дружня порада»
Ось і добігає до кінця наше знайомство з чудовим світом музики, яка зробила з сліпого хлопчика талановитого музиканта. І як своєрідний підсумок уроку, скористаємося прийомом «Дружня порада». Від імені літературного героя дайте своїм друзям поради, які були б важливими у їхньому житті, поради від імені Петруся.
Можливі варіанти
1.Нічого не боятися.
2.Іти до поставленої мети.
3.Вірити в себе.
4. Ніколи не здаватися.
5. Допомагати тим, хто потребує допомоги.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Урок№ 3
Тема:В. Г. Короленко. «Сліпий музикант».Петро Попельський і Евеліна
Мета: продовжити роботу з аналізу змісту повісті, зупинитись на аналізі сюжетної лінії «Петро та Евеліна»; вчити учнів стежити за авторською думкою у творі; формувати навички проблемного аналізу та власної інтерпретації художнього тексту; розвивати навички виразного читання, логічне мислення, спостережливість, творчі здібності, зв’язне мовлення; сприяти вихованню почуття доброзичливості, чесності, стійкості, моральності в душах школярів.
І. Організаційний момент уроку. Мотивація діяльності
Слово учителя. Сьогодні ми продовжимо працювати з повістю В. Короленка «Сліпий музикант». На минулому уроці ми говорили, що це незвичайна книга, вона могла вирости із серця письменника, який вболівав за долю людини. А зараз я звертаюся до вас: подайте мені ваші долоньки, на одну я покладу вам яскраве сонечко з теплими промінцями, а на другу – зелену травичку, що проростає навесні; складіть долоньки і прикладіть до свого серденька. Нехай сонечко зігріє ваші серця, й травичка кольору надії буяє, а ви ніколи не втратите пильності, завжди будете бачити тих, хто потребує вашої допомоги, підтримаєте їх.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь, навичок на основі особистих вражень.
1. Що нам відомо про Петрика Попельського? Хто він? Який він?
«Я знаю … я сприймаю це …»
ІV. Формування нових знань на основі діяльності учнів.
1. Робота з текстом:
Знайдіть і зачитайте відповідь на питання: чого бракувало Петрусю?
(Отже, день хлопчика був заповнений, не можна було поскаржитися, що в нього замало вражень. Здавалося, він жив повним життям, наскільки це можливо для дитини. Здавалося також, що він не усвідомлює й своєї сліпоти.
А проте якийсь дивний недитячий смуток все ж таки проступав й його характері. Максим пояснював це браком дитячого товариства й намагався це надолужити.) стор. 161.
2. Відповідь на питання: Хто така Евеліна? (Ровесниця Петруся, що підростала у сусідньому маєтку. Вона дивувала рідних своїх «дорослим « характером).
3. Перегляд фрагменту художнього фільму «Сліпий музикант» «Перша зустріч Петруся та Евеліни».
4. Інтерактивна вправа «Сонечко»:
Якими зустрілися два маленькі сонечка?
|
Петрусь |
Евеліна |
|
самотній захоплений грою сумний ображений злий |
смілива життєрадісна вперта наполеглива |
5. Виразне читання в особах, обговорення
(стор.162-163)
- Як ви думаєте, чому хлопчик різними способами ухиляється від знайомства з дівчинкою? («Йому не доводилося ще ніколи говорити з кимось про свою сліпоту, і простодушний тон дівчинки … відгукнувся в ньому знову тупим болем»)
- А що ви можете сказати про дівчинку? Чим вона відрізняється від хлопчика? (Вона наполеглива, хоче познайомитися, подружитися з ним).
- Що було дальше? (переказ епізоду «Сльози дітей?»)
- Чому плачуть Петрусь і Евеліна? Чи однакові їхні сльози?
6. Як розвивалася дружба Петруся та Евеліни з роками?
Діти, а згодом молоді люди зустрічаються щодня. Турботлива увага дівчинки допомагала й підтримувала Петра. Їхня дружба збагатила обох, а з часом переросла у кохання. Петро кохає Евеліну, але не зізнається у цьому, боячись зіпсувати майбутнє дівчини. Тоді Евеліна робить «тихий подвиг любові» - вона перша говорить про своє почуття й рішення створити сім’ю. Це її вибір.
8. «Обери позицію»: вибір Евеліни – це її жертва в ім’я майбутнього Петра чи прояв щирої й самовідданої любові?
9. Міні-проект «Рецепт гарного настрою».
Музика, звуки, смак, запах можуть міняти настрій людини. Спробуйте запропонувати свій рецепт гарного ранкового настрою подружжя Попельських.
Наприклад: запах кави та свіжоспечених пирогів, веселе щебетання пташок, сміх діток.
«Ігрова інтрига»: уявіть себе одним із героїв повісті, вам є що сказати присутнім про своє життя!
V. Підсумок уроку.
Домашнє завдання: