Використання методичного прийому «фішбоун» в умовах модернізації змісту освіти
Педагогічна система кожної історичної епохи переживає кардинальні зміни. Протягом усього розвитку суспільства складались різні парадигми освіти та виховання людини. Людство постійно збагачує теорію та практику навчання. Розвиток науки та техніки, стрімкий ріст усіх сфер суспільного виробництва вимагає від сучасної освіти постійного оновлення змісту, структури стилю управління, методів і форм навчання. Сучасне замовлення суспільства полягає в тому, щоб створити такі умови навчання, за яких би кожний учень успішно навчався, розвивав свій інтелект, був готовий до творчої самореалізації.
Молодим українцям потрібні так звані наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно вирішувати проблеми, прийняття зважених рішень, адекватна оцінка ризиків, творче мислення, здатність працювати разом, управління власними емоціями, ініціативність. Інноваційна діяльність реалізується на основі використання творчого мислення особистості. Особливого значення набувають питання пошуку ефективних технологічних підходів до формування творчого мислення через активізацію творчої діяльності тих, хто навчається. Серед педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання представляють ті технології, які орієнтовані на групову роботу учнів, навчання у співпраці, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації.
Саме ці технології передбачають широке використання дослідницьких, проблемних методів, застосування отриманих знань у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній діяльності. Також ці технології найбільш ефективно вирішують проблеми особистісноорієнтованого навчання. Учні отримують реальну можливість відповідно до індивідуальних задатків, здібностей досягати певних результатів у різних галузях знань.
Ключове завдання полягає у тому, щоб мати від трьох до шести основних категорій, які охоплюють всі можливі впливи. При тому необхідно виявляти справжні причини, а не симптоми. Коли така створювана діаграма є повною, вона відтворює досить повну картину всіх можливих основних причин визначеної проблеми. Така діаграма надає можливість виявити ключові взаємозв’язки між різними факторами та більш достеменно зрозуміти досліджуваний процес. Діаграма сприяє визначенню головних чинників, які спричиняють найзначніший внесок до проблеми, що розглядається, та попередженню або усуненню їх дії. Діаграми можна розташовувати як горизонтально, так і вертикально. Це не має принципового значення. Робота з діаграмою Ісікави проводиться в кілька етапів. – Виявлення та збирання всіх факторів і причин, що впливають на досліджуваний результат. – Групування факторів за смисловим і причинно-наслідковими блоками. – Розподіл цих факторів всередині кожного блоку за значимістю. – Аналіз отриманих результатів. – «Відкидання» факторів, на які ми не можемо впливати. – Ігнорування малозначущих і непринципових чинників. Робота з діаграмою може проводитися всім класом учнів під керівництвом учителя, групою учнів або індивідуально. Типовим застосуванням такого методу є виконання малюнку діаграми на дошці керівником команди, який першим визначає основні проблеми і просить про допомогу у групи однодумців з метою визначення основних причин, які схематично позначено на основній кістці діаграми, та їх деталізації. Група надає пропозиції але поки не буде заповнена вся причинно-наслідкова діаграма. Після завершення обговорення вирішують, що є найімовірнішою кореневою причиною проблеми.
Алгоритм дій при роботі з «Фішбоун».
1. Перш ніж приступати до побудови діаграми, всі учасники повинні прийти до єдиної думки щодо формулювання Методичний прийом, який ефективно використовувати в групах співпраці, є прийом «Фішбоун» (англ. Fishbone). Він спрямований на розвиток критичного мислення учнів. Суть цього методичного прийому – встановлення причиннонаслідкових взаємозв’язків між об’єктом аналізу і факторами, які впливають на нього, та здійснення обґрунтованого вибору. Додатково метод дозволяє розвивати навички роботи з інформацією та вміння ставити і вирішувати проблеми. Дослівно він перекладається з англійської мови як «рибна кістка» або «скелет риби». В основі «Фішбоуна» – схематична діаграма у формі риб’ячого скелета. У світі діаграма відома під ім’ям Ісікави (Ішикави) Каору (Ishikawa Kaoru) – японського професора, одного з найбільших японських теоретиків менеджменту, який і винайшов метод структурного аналізу причинно-наслідкових зв’язків. Він запропонував її у 1952 році (за іншими даними — у 1943) як доповнення до існуючих методик логічного аналізу та покращення якості процесів в промисловості Японії. Тому ця діаграма має декілька назв: діаграма Ісікави, діаграма «риб’ячої кістки» (англ. Fishbone Diagram), «причиннонаслідкова» діаграма (англ. Cause and Effect Diagram), діаграма «аналізу кореневих причин». Схема «Фішбоун» являє собою графічне зображення, що дозволяє наочно продемонструвати певні причини конкретних подій, явищ, проблем і відповідні висновки або результати обговорення в процесі аналізу. Вигляд діаграми при розгляді досліджуваної проблеми справді нагадує кістяк риби. Проблема позначається основною стрілкою. Фактори, що посилюють проблему, відображають стрілками, похиленими праворуч до основної, а ті, що нейтралізують проблему, — з нахилом вліво. При поглибленні рівня аналізу до стрілок .
Як відомо, будь-яка проблема починається з голови. Тому розміщуємо нашу проблему в голову риби.
2. Досліджувана проблема записується із правої сторони в середині чистого аркуша паперу або на дошці й оформляється в рамку, до якої ліворуч підходить основна горизонтальна стрілка — «хребет».
3.На верхніх (або лівих) «кісточках» записуються формулювання причин проблеми. Ідеально, якщо різні частини проблеми розташовані так, що найбільш важлива знаходиться в голові риби. Цей прийом дозволяє нам «розбити» загальну проблемну тему на низку причин і аргументів.
4.Далі наносяться вторинні причини (причини рівня 2), які впливають на головні причини («більшої кістки»), а ті є наслідком вторинних причин. Вторинні причини записуються й розташовуються у вигляді «середніх кісток», що примикають до «більших». Причини рівня 3, які впливають на причини рівня 2, розташовуються у вигляді «дрібних кісток», що примикають до «середніх», і т.д.
5.При аналізі повинні виявлятися й фіксуватися всі фактори, навіть ті, які здаються незначними, тому що мета схеми — відшукати найбільш правильний шлях і ефективний спосіб рішення проблеми.
6.Причини (фактори) оцінюються й ранжируються за їхньою значимістю, виділяючи особливо важливі.
7. На нижніх (або правих) кісточках записуються факти, які підтверджують, що дані причини проблеми існують. Аналізуючи джерела, текст або відеофільм, учні визначають причини й аргументи, які підтверджують їхні припущення. Часто буває, що причин більше, ніж аргументів. Це відбувається тому, що припущення вже сформульовані, а інформація, яка підтверджує правомірність гіпотез, поки що відсутня. У такому разі учні звикають до усвідомлення того, що припущення без аргументів так і залишаються на лівій стороні «риби», тобто залишаються тільки лише припущеннями.
8. Хвіст риби – висновок. Шляхом аналізу зв’язки «причини-аргументи» учні синтезують висновок, який записується в кінцевій частині малюнка. Головне при вирішенні проблеми – встановити причинно-наслідкові зв’язки, відповісти на питання «чому?» Діаграма Ісікави має такі переваги: – дозволяє графічно відобразити взаємозв’язок досліджуваної проблеми й причин, що впливають на цю проблему; – представити взаємозв’язок між причинами та зіставити їх відносну важливість; – зручна й проста для застосування й розуміння учнями; – дає можливість стимулювати творче мислення; – дозволяє впорядкувати роботу творчої (навчальної) групи. Цей вид схем дозволяє ефективно знаходити рішення в складних ситуаціях, виробляти нові свіжі ідеї. На такій схемі можна зафіксувати будь-яку кількість ідей, її часто використовують на етапі проведення «мозкового штурму».
Записи повинні бути короткими: ключові слова або фрази, що відображають суть явища. Факт надає проблемі ясності і реальних обрисів. Діаграма дозволяє в простій і доступній формі систематизувати всі можливі проблеми, виокремлити найістотніші та провести пошук першопричини. Проте однією з найголовніших переваг методичного прийому «Фішбоун» є те, що варіанти вирішення проблеми можуть бути досить нестандартні і нешаблонні. Мова йде про розвиток латерального мислення учнів. Вважається, що мислення – це процес вирішення проблеми, який відбувається завдяки переробці інтелектуальної інформації. Своєю чергою інтелект здебільшого визначається природними, генними можливостями людини, а знання – це інформація для розумової діяльності. Тому ще в 1967 році Е. де Боно – британський лікар і дослідник процесів творчого мислення – в книзі «Думати поновому: використання латерального мислення» ввів термін «латеральне мислення» (нестандартне), під яким розуміє специфічний процес обробки інформації, спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, створення нових альтернативних підходів до розв’язання проблеми. Саме латеральне мислення Е. де Боно вважає основою креативності. Це мислення, завдяки якому людина у хаосі інформації знаходить слушну ідею. На думку вченого, цей тип мислення доступний усім, хто хоче знайти в будь-якій проблемній ситуації щось нове.
При використанні мультимедійного варіанту дуже важливо зробити таку діаграму інтерактивною. В популярному додатку PowerPoint можна підготувати анімовану діаграму Ісікави. Робота з діаграмою ефектно виглядає і на інтерактивній дошці. Проте і на звичайній дошці при використанні кольорової крейди, і на ватмані, і навіть в учнівському зошиті ця діаграма працює на 100 %. Як відомо, людина може відтворити 10% інформації, яку вона почула, 35 % інформації, яку побачила, і 65 % інформації при взаємодії почутого та побаченого. Кожен вчитель веде боротьбу за якість знань своїх учнів. Тому ту інформацію, яку учень почув, побачив і пропустив крізь себе під час обговорення, він запам’ятає надовго. Як говорив Бенджамін Франклін: «Tell me and I forget, Teach me and I may remember, Involve me and I learn». Ні для кого не секрет, що сучасні діти краще засвоюють інформацію візуально. Вони заручники стрімкого розвитку сучасної техніки. Тому, щоб зробити навчання дітей комфортним, необхідно частіше застосовувати методичний прийом «Фішбоун». Цей метод може застосовуватися на уроках вивчення нового матеріалу, закріплення або узагальнення та систематизації знань. Може використовуватись як при роботі з уже відомою учням інформацією, так і при аналізі текстів або відеофільмів, з якими учні знайомляться на уроці.
Найбільш ефективним цей метод виявляється при вивченні тем, де чітко простежуються причинно-наслідкові зв’язки. Так, на уроках англійської мови учні самі виділили теми, в яких методичний прийом «Фішбоун» допоміг краще розібратися в легко бути підлітком?», «Наша планета в небезпеці?», «Проблеми батьків і дітей», «Чому кити викидаються на берег?», «Як бути здоровим?», «Що краще: книга чи комп’ютер?» та інші. Причини, що змушують педагогів звернутися до нового методичного прийому, це: – позитивна мотивація учнів до навчальної діяльності; навіть слабо встигаючих учнів заворожує новизна вивчення матеріалу, і вони краще його засвоюють; – підвищення якості знань; учні здобувають навички роботи з текстом, вчаться виділяти головне і глибоко проникати в суть прочитаного, робити висновки, формулювати свою точку зору і логічно обґрунтовувати її; – комунікативна проблема, всі учні можуть висловити свою думку, не боячись помилитися, тому що немає неправильних висловлювань, а є тільки нечіткі формулювання; – учні вчаться критично ставитися до отриманої інформації (будувати власну гіпотезу), доводити свою точку зору (підбирати, вибудовувати аргументи), творчо мислити; – матеріал надовго запам’ятовується, тому що пропущений через себе; учні глибше проникають у суть досліджуваного питання; – це гарний спосіб самовираження. Спільна робота учнів – це відмінний спосіб розвитку їхньої активності, зміни способу мислення, виховання соціальних і моральних навичок: здатності працювати в команді, приймати групове рішення і нести відповідальність за нього, прагнути отримати нові знання. Упровадження методичного прийому «Фішбоун» в навчальний процес підвищує ефективність навчання в умовах модернізації змісту і форм освіти. Застосування методичного прийому повинно бути методично, інформаційно, організаційно
