Тема: Вольтер (1694 – 1778) – видатний представник  Просвітництва. Філософська повість «Простак»: ідейний зміст, художня структура, сенс назви    

Мета: познайомити учнів з біографією та творчістю Вольтера, розкрити особливості жанру філософської повісті, визначити ідейно-художні особливості повісті «Простак», сенс назви; розвивати навички самостійної роботи з художнім текстом, навчальною літературою, теоретичні поняття (поняття про Просвітництво, жанри), навички ідейно-художнього аналізу; виховувати інтерес до світової літератури та культури.

Обладнання: підручник, фільм «Вольтер» із серії «Енциклопедія» (http://www.youtube.com/watch?v=SqSYn-37slk), презентація РР, текст повісті «Простак».

Випереджальне домашнє завдання: скласти хронологічну таблицю життя і творчості Вольтера за статтею підручника.

Хід уроку

                                      Він підготував нас до свободи…

                                              Напис на надгробку Вольтера

І. Орг. момент.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

1.    Активізація знань учнів (бесіда):

·       Що таке Просвітництво? Чому його називають літературною епохою?

·       Яким чином представники просвітництва намагалися встановити «Царство Розуму»?

·       Якими були головні цінності просвітників?

2.    Мотивація: вступне слово вчителя з елементами бесіди.

Природа, Цивілізація, Розум, Почуття – ідеали просвітників за умови їх втілення обіцяли побудову гармонійного, щасливого суспільства. Однак, у порівнянні з бажаним, реальний світ був надто недосконалим, а людина в ньому – слабка, грішна, залежна та нещасна, часто нагадувала ліліпутів із книжки Свіфта. І просвітники вирішили змінити цей світ. Найважливішу роль у боротьбі за Царство розуму відігравали письменники. Чи не найвидатніший серед них Вольтер.                      (Демонстрація слайду – портрет Вольтера.)

·        «Він підготував нас до свободи,» - написано на пам’ятнику письменнику. Про що говорить цей напис? (Демонстрація слайду – пам’ятник  Вольтеру.)

Проблемне запитання:

·       Чому сучасники та нащадки вважали Вольтера найвидатнішою людиною часу?

3.    Запис теми, епіграфу, постанова завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1.    Перегляд  відеофільму «Вольтер». Завдання перед переглядом: визначити нові факти біографії письменника, які допоможуть відповісти на проблемне запитання.

2.    Бесіда:

·       Які факти біографії Вольтера здаються вам видатними? Як вони характеризують письменника?

·       Яким ви уявляєте Вольтера? Чи дійсно його можна вважати видатною людиною часу? Поясніть значення епіграфу. (Творчість Вольтера носила критичний характер, він створив багато сатиричних творів, отже повчав сучасників, як не потрібно жити, намагався виховати у них риси людини, гідної поваги. Критика письменником суспільства сіяла зерна вільнодумства , отже, його можна вважати одним із «батьків» французьких революцій.)

·       Назвіть найвидатніші твори Вольтера.

Серед художніх творів, написаних Вольтером, найвідомішими є філософські повісті, що увійшли в однойменну збірку. Серед них – повість «Простак».

3.    Вивчення нового матеріалу: робота з підручником (Півнюк, с. 64 – 65), засвоєння теоретичних понять (запис та обговорення з учнями).

Філософська повість – різновид повісті, в центрі уваги якої філософська ідея чи проблема, що розглядається у художній формі.

Основні риси філософської повісті:

·       жанр епічної літератури:

·       в основі – філософська проблема;

·       умовні персонажі та ситуації;

·       поляризація героїв;

·       промовисті імена;

·       використання фантастики;

·       застосування форми подорожі;

·       легкий, іронічний тон розповіді;

·       наявність матеріалу для роздумів;

·       принцип «повчати, розважаючи».

4.    Виступ пошукової групи з повідомленням про історію створення «Філософських повістей», повісті «Простак», про особливості характеру головного героя.

5.    (фр.), від якого походить ім’я головного героя, – «кабаняча голова». Гуронець – представник індіанського племені. Головний герой, що прибув до Франції, належить до їх племені. Він не знає своїх батьків.

   ІV. Закріплення та узагальнення знань.

1.    Бесіда:

·       Кого із героїв прочитаних творів нагадує вам Гуронець? (Сехизмундо «Життя – це сон». Герой теж не знав своїх батьків, не отримав виховання, і цим пояснювався його дикий характер.)  (Демонстрація слайду – фрагмент кінофільму «Простосердий».)

·       Яке враження він справляв на оточуючих? Чому усі називали його Простаком? (Він завжди говорить «простосердо», те, про що думає.)

·       Які риси, характерні для героїв філософських творів, ми бачимо у Гурона?

·       Для чого Вольтер на початку повісті вводить точну дату подій – 1689 рік, називає місце подій, вводить історичних осіб? (Підкреслює достовірність.)

·       Які конфлікти, на вашу думку, виникнуть у героя повісті «Простак» з іншими героями?

2.    Слово учителя з елементами бесіди.

Суддя, пріор, єпископ, чиновники, солдати, король… Вольтер зобразив у своєму творі майже всі верстви населення Франції, Гурону, що виріс поза межами цивілізації і тому вважався дикуном, доведеться засвоювати уроки суспільних стосунків.

·       Яким здається вам герой на початку твору? (Природна людина, вільна від суспільних умовностей.)

·       Цікаво, чи вдасться йому залишитися таким наприкінці твору? Як Вольтер вирішує філософське питання про вплив суспільства на характер і долю людини?

    V. Підсумки уроку. 

Д.З.: - Яким показане французьке суспільство у повісті?  (Зібрати цитатний матеріал.)

 

Тема: Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі Гурона та м-ль Сент-Ів

Мета: розкрити ідейне значення розділів про перебування Гурона у Бастилії, доповнити уявлення учнів про ідеали доби Просвітництва, розкрити причини трагічної долі кохання в недосконалому світі, визначити риси просвітницької літератури в повісті Вольтера; розвивати навички ідейно-художнього аналізу, роботи з текстом; виховувати моральні принципи.

Обладнання: тексти твору, презентація РР, підручник.

Хід уроку

       Немає лиха без добра… А скільки на світі чесних

 людей, які могли би сказати: без лиха не буває добра!

                                                          Вольтер. «Простак»

І. Орг. момент.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

1.    Активізація знань учнів. Бесіда:

-  Які проблеми поставив Вольтер у повісті «Простак»? (Проблема несправедливого устрою суспільства; моральний занепад тих, хто має владу; моральні переваги життя «за законами природи»; істинно вільною людина може бути лише за межами суспільства.)

2.    Мотивація. Вступне слово учителя, постанова проблемних питань та висування учнями гіпотез.

Ми з’ясували на попередньому уроці, що суспільство неоднозначно сприйняло Простака, одних він зацікавив та привабив своєю природністю, в інших викликав ненависть та заздрість. Однак, письменник-просвітник показав читачам моральні переваги Простака над іншими героями.

- Та чи  може «природна», моральна людина стати щасливою у суспільстві, знайти в ньому себе? До чого призводить зустріч «природної» людини з цивілізацією?

3.    Запис теми, епіграфу, постанова мети уроку. (Демонстрація слайду.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.    Перевірка домашнього завдання (1 група: характеристика Гордона).

- Хто допоміг герою краще зрозуміти себе та навколишній світ?

2. Бесіда (поглиблення знань):

- Як Гордон поставився до Простака при першій зустрічі?

- Які істини він розкрив юнаку? Чи можна говорити про Гордона як про людину доби Просвітництва? (Знайдіть докази у тексті.)

3. Самостійна робота: складіть план «Ідеал людини доби Просвітництва» на прикладі героїв повісті.

4. Продовження бесіди:

- Чому іноді Гордон відчував «цього дикуватого хлопця» мудрішим за себе?

- На чиєму боці ви у спорах Гордона та Простака? А на чиєму боці автор?

5. Читання «у ролях» діалогу Гордона і Простака. Завдання в парах визначити, як показане ставлення автора до героїв.

6. Бесіда:

-  Чи довів Вольтер у повісті переваги «природної» людини над «цивілізованою»?

- Які зміни відбулися із Простаком під впливом Гордона? Яким чином Вольтер показав роль просвіти у житті людини?

7. Робота з текстом. Прокоментуйте вислови Простака (демонстрація слайдів):

1.    «Читання звеличує душу, а освічений друг заспокоює її».

2.    «Я схильний повірити у перевтілення, бо я сам із тварини перетворився на людину».

3.    «Істина сяє власним світлом, і розум не можна просвітити полум’ям від багать».

4.     «Ми перебуваємо під владою Вічної Істини… Вона все створила. Ми маленькі коліщата у велетенській машині, в якій вона є душею…»

5.     «Усі люди однодушно визнають істину, коли вона доведена, але непомірний їх розбрат, коли мова йде про істини недоведені.» 

6.    «Тих, хто піддається гонінням із-за порожніх, нікому не потрібних суперечок, я вважаю не дуже мудрими, а їх переслідувачів вважаю  потворними».

8. Перевірка домашнього завдання  (2 група: характеристика м-ль Сент Ів).

- Якою в повісті зображена м-ль Сент-Ів? Чи відповідає ваше уявлення про героїню ілюстраціям? (Демонстрація слайдів – ілюстрації до твору.)

9. Бесіда (поглиблення знань):

- Яким чином історія кохання Простака і м-ль Сент-Ів доповнює негативне враження про французьке суспільство?

- Сент-Ів не змирилася із своїм гріхопадінням і померла. Поясніть, чому Вольтер саме так розпорядився долею героїні, адже вона могла далі жити з Простаком як всі?

- Чому після смерті Сент-Ів Простак став воїном і філософом? Поясніть філософський задум Вольтера. (Тут розкривається просвітницька віра у можливість перемоги Істини, Розуму, однак, за їх перемогу необхідно боротися, а іноді заплатити своїм щастям!)

Так чи  може «природна», моральна людина стати щасливою у суспільстві, знайти в ньому себе? До чого призводить зустріч «природної» людини з цивілізацією?

ІV.  Узагальнення.

1.     Самостійна робота з підручником: знайдіть ознаки просвітницького твору, які є у повісті Вольтера, та прокоментуйте їх.

Просвітницькі риси у повісті: реальна основа подій (суспільне життя); піднято філософські проблеми (якою повинна бути справжня людина); елементи фантастики, головний герой – умовна постать, погляди на епоху з позицій «природної» людини (герой – гронець, випадково потрапляє в місто, звідки були його батьки, зустрічає там родичів); проблема розмежування суспільства (селяни – церква, королівська влада та чиновники – прості люди); суперечність: природа-цивілізація; принцип «повчати – розважаючи»; ідея перетворюючої сили Розуму (перебування Простака у Бастилії; зміни, які відбуваються з ним там, розкривають ідею гармонійного поєднання природних рис людини з розумом).

  2.  Бесіда:

- Поясніть філософський сенс слів, якими завершується повість: «Немає лиха без добра… А скільки на світі чесних людей, які могли би сказати: без лиха не буває добра!»

 - На які просвітницькі традиції указує таке закінчення? (Віра у можливість людини подолати усі негаразди.)

3. «Мікрофон»:

- Які висновки ви зробили для себе, прочитавши повість «Простак»?

V.  Підбиття підсумків. Домашнє завдання:

- самостійно ознайомитися з біографією Гете;

 - скласти хронологічну таблицю;

- усно порівняти Гете і Вольтера: що спільного є у цих авторів?