Розвиток здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури

В умовах мінливого сьогодення перед школою постає складне завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

Вважаю, що сучасне нашої держави, її соціальна-економічне, культурне та духовне відродження, зміни у суспільному житті потребують глибокого оновлення системи освіти. Авторитарно - дисциплінарна модель навчання змінюється на особистісно зорієнтовану, основні ознаки якої взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. У технологіях навчання та виховання стає пріоритетною модель суб'єкт-суб'єктної взаємодії, а це потребує нової педагогіки .

Нові програми і підручники, оновлений арсенал форм і методів навчання - вимога сьогодення. Нині педагогіка змінюється під впливом інноваційних ідей, які ґрунтуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді. Вчені та педагоги-практики А.Фасоля, Л.Варзацька, І.Дичківська, В.Макаренко, О.Пєхота, Л.Перенчук, О.Помитун, Г.Сиротенко, В.Щербина, О.Рудницька впроваджують у навчально-виховний процес положення особистісно зорієнтованої освіти.

Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання у центрі якого – особистість дитини, її самобутність, її самоцінність. Педагоги покликані виховати людину – перспективну, ділову, уміючи поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність .

Щоб сформувати таку особистість створюю певні умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації та забезпечення обов'язкового результату .

Для досягнення мети вибираю таку технологію навчання, за якої скорочується або й зовсім зникає та відстань, яка завжди була між учителем на учнем, тобто учень стає не об'єктом навчання, а його суб'єктом, а сам процес спрямовується на окрему особистість, враховуючи її бажання, уміння, творчі можливості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації, індивідуалізації та диференціації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді Василя Сухомлинського. У книжці «Сто порад учителеві» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягають у тому, щоб розкривати сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»

Таким чином,на своїх уроках здійснюю індивідуальний підхід, індивідуальну форму роботи, зорієнтовану на розвиток особистості, тобто особистісно зорієнтовану технологія, яка найбільш повно забезпечує комфортні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал.

Особистість дитини стає суб'єктом пріоритетним, метою освітньої системи, а не засобом досягнення якоїсь неконкретної мети. Враховуючи, що така технологія має на меті всебічний, вільний, творчий розвиток дитини, її доцільно застосовувати на уроках світової  літератури.

Вона дає мені можливість конструювати різні варіанти уроків з літератури, де кожен учень організовує свою діяльність в залежності від індивідуальних особливостей, зорієнтовує її на вивчення майбутнього матеріалу, на опанування певними духовними цінностями . Велике значення такої роботи полягає в тому, що жоден учень не залишається осторонь, тільки слухачем чи спостерігачем, а стає активним учасником навчального процесу, його робота на уроці має результат .

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким йому бути, вирішує вчитель.«Урок літератури сьогодні – це витвір мистецтва, в якому при створенні спільними зусиллями учня і вчителя присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків». Я погоджуюся з цими словами.

Яким же має бути сучасний урок? Для себе визначила головні напрями, які, на мій погляд, є неодмінними складовими особистісно зорієнтованого уроку:

1.            Чітке формулювання теми уроку.

Тема уроку може містити певну проблему й визначати його мету, завдання, тип та структуру.

Формулювання теми викликає багато запитань, спонукає до роздумів, пошуку, дослідження.

2.           Визначення мети та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів.

При визначенні мети уроку враховую умови для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків, а також тип уроку.

У своїй роботі я використовую такі типи уроків: урок – подорож («Сад японської поезії), урок – гра («Гаряче серце, що розтопить кригу»), урок – ярмарок («Повчальне слово байки»), урок – дослідження ( переважно під час вивчення життєвого і творчого шляху письменника), урок – діалог, урок – пригода («Шерлок Холмс. Хто зі мною?), урок – презентація (до будь-якого уроку, це може бути частина уроку, підготовлена учнями) тощо.

3.            Мотивація.

На цьому етапі уроку сконцентровую увагу на проблемі й викликаю інтерес до теми. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Моє завдання як вчителя - знайти зрозумілу і привабливу мету серед вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особисту зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. Для цього використовую прийоми, які створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, наголошують на парадоксальності явищ і подій.

4.            Ефективність методів, за допомогою яких реалізується мета уроку.

При доборі методів і прийомів спрямовую свої зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним, творчим суб'єктом діяльності, відчувала свою самодостатність і неповторність. Найчастіше використовую такі методи: «Дерево мудрості» (Учні по черзі підходять до дерева та зривають плоди з яблуні, де написані афоризми, і пояснюють їх.), «Дерево рішень» (Випереджальне завдання: Створити власні шедеври  ( листки плюща) й відповісти на проблемне питання: що для вас є життя і на що має йти людина заради іншої людини? ), «Асоціації» (на дошці прикріплене вирізане червоне серце. У кожного на парті є маленьке сердечко, на якому учні пишуть асоціації до слова “доброта”, а потім по черзі зачитують і прикріплюють сердечка до великого), «Асоціативна сітка» ( записати по одній асоціації  до кожної  літери слова «Солдатик»), «Порада режисеру» (Проблемна ситуація: режисер фільму не врахував деяких обставин із життя головної героїні. Перегляньте фільм і складіть кілька порад  режисеру).

Використання комп’ютера на уроці не означає, що робота з книгою забута. Тому  мультимедійно поєдную слово вчителя і використання нових  технологій:«Дружня порада» (від імені літературного героя учню потрібно дати своїм друзям поради, що будуть важливими для них.  Поради знаходимо в тексті художнього твору. Наприклад: Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Гекльберрі: «І ось що скажу: бути багатим - не така  вже радість, як ви гадали. Ні дня тобі спокою, ні дня відпочинку…»).

 «Я - художник» (хтось із дітей розпочинає гру словами:

Намалюю я портрет,

Чий, поки що таємниця,

Відгадайте, вас  прошу я:

 - Хто це?

Далі подає опис персонажа. Учні впізнають його. Схвалюється опис  «художника» лише тоді, коли легко здогадуємося, кого він «малює»).

Я досить часто використовую технологію гронування, бо учням подобається складати певні асоціативні ряди.«Какографія» (запис із навмисними помилками. Учню потрібно знайти їх та виправити). І хоча цей прийом застосовували на уроках мови у другій половині 18 ст. та в першій половині 19ст., корисний він і сьогодні на уроках літератури.

Намагаюсь довіряти учням, стимулюю їхню ініціативність, створюю «ситуацію успіху», а також дивую їх, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

5.           Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Рефлексія - найважливіший етап інтерактивного уроку. На цьому етапі учні усвідомлюють зміст опрацьованого, порівнюють отримані результати з очікуваними, аналізують, роблять висновки, закріплюють засвоєне. Найчастіше на етапі рефлексії використовую методи «Незакінчені речення», «Мікрофон» (мої враження від прочитаного твору, які персонажі викликали найбільшу симпатію?), «Прес», «Я – режисер», «Я – редактор» (один хлопчик готував домашнє завдання зі світової літератури. Він узяв підручник, сів перед телевізором, по якому показували цікавий мультфільм, надів, щоб не нудно було, навушники і, слухаючи музику, почав читати розділи повісті – казки «Мауглі».

Наступного дня ось що він розповів на уроці, коли його попросили переказати прочитане.

Уважно послухайте, знайдіть помилки в розповіді хлопчика та вкажіть правильні факти (приблизно 10 помилок і 3 правильні факти.)

«Логічна  літературна задача».

Форма контролю знань, навичок учнів, це різновид і самостійної роботи, і літературного дослідження, і оцінювання рівня теоретичних та практичних знань, уміння поєднати ці знання.

Це вдала форма в межах особистісно зорієнтованого навчання, тому що побудувати задачу можна за різною шкалою оцінювання навчальних  досягнень учнів.

Прес-метод я використовую тоді, коли виникають суперечливі питання, у яких треба зайняти визначену позицію, пояснити свої думки та сформулювати їх у виразні і стислі форми.

Пропоную дев'ятикласникам висловити свої  позиції «Я вважаю, що...», обґрунтування  «Тому що...», висновки «Отже...».

Світова література – новий для п’ятикласників навчальний предмет, вони чекають на нього з цікавістю і нетерпінням, тому важливо не розчарувати їх.

Я пропоную такі інтерактивні вправи, які допоможуть зацікавити дітей, пожвавити навчальний процес, розвинути творчі здібності та реалізувати власні творчі проекти.

Важливий момент - домашнє завдання. В умовах особистісно зорієнтованого навчання, на мій погляд, необхідно, щоб домашнє завдання органічно поєднувалось із змістом, метою та завданнями уроку. До того ж обов'язковими є вибіркові та індивідуальні завдання.

Улюбленими завданнями з літератури є такі: випишіть слова, з якими автор звертається особисто до вас; випишіть ключові слова з твору; складіть понятійну таблицю; сенкан; систему запитань і завдань для вікторини чи кросвордів, лист літературному герою.

Сенкан до теми «Казка»:

Казка.

Цікава, чарівна.

Виховує, навчає, захоплює.

Усі діти люблять казки.

Оповідка.

Прийом «Сніжна куля».

Учитель вказує на учня і говорить: «Слово!», учень називає слово, яке стосується вивченої на попередньому уроці теми. Далі вчитель звертається до іншого школяра і говорить: «Речення!». Цей  учень називає речення з названим словом. Третій формулює запитання до цього  речення, четвертий дає відповідь на це запитання і т. д.

Наприклад:

     Слово: Пушкін.

     Речення: Пушкін – видатний російський поет.

     Питання: Ким були батьки Пушкіна?

     Відповідь: Батько цікавився літературою, а мати – вихованням дітей.

Будь-які зміни, нововведення - нелегка, клопітка праця. Це невдачі і прорахунки промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Адже гладеньке впровадження часто означає, що насправді нічого не змінюється. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. Успіх залежатиме від довіри, оптимістичного і творчого ставлення вчителя до дитини.

Нинішній спосіб викладання  літератури має створити умови для духовного самовдосконалення, самореалізації і самоутвердження учня.

Я обираю для себе шлях інноваційних перетворень. Розумію, що будь-яке нововведення потребує в десятки разів більше розумових, емоційних і фізичних затрат, ніж традиційний урок. Але мене цікавить не так формальний бік, як сама суть, що стосується результату.

Сучасний педагог - це насамперед творчий учитель. На своїх уроках ставлю на перше місце процес знаходження учнем істини.Тому готуючись до уроку, намагаюся охопити якнайбільше матеріалу, щоб урок був цікавим та змістовним. Радість від пошуку  і пізнання істини необхідно плекати з дитинства.

Для реалізації свого життя зараз і в майбутньому дитина мусить вибирати той чи інший ідеал. Світова  словесність відкриває безмежний світ, у якому можна «працювати над собою» - набувати знання, розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість.

Таким чином, учень, який навчається за особистісно зорієнтованою технологією, може реалізувати себе у житті, досягнувши при цьому високої результативності.

Результатом моєї роботи є те, що мої вихованці люблять читати, виборюють призові місця у конкурсах (вони є переможцями конкурсу знавців української мови  імені Петра Яцика, «Відгук на сучасну дитячу прозу», «Об’єднаймося ж, брати мої!»), вміють оцінити прочитане, обирають для себе важливе, є учасниками районного літературно – мистецького об’єднання «Джерельце».

Працюючи над проблемою, «Розвиток здібностей учнів на уроках світової літератури в умовах особистісно зорієнтованого розвитку», можу зробити такий висновок:

 Те, що я чую, я забуваю.

 Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

 Те, що я чую, бачу  і обговорюю, я починаю розуміти.

 Коли я чую, бачу, обговорюю  й роблю, я набуваю знань і навичок.