Практичне використання інноваційних технологій при вивченні зарубіжної літератури
Типи нестандартних уроків при вивченні устарших класах зарубіжної літератури
Державна національна програма визначає стратегічні напрямку розвитку освіти й забезпеченняпостійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуальногой культурного потенціалу – вищих цінностей нації. Трансформація освіти передбачаєрозвиток творчої людини, здатної не тільки до трансляції знань, але і до створеннясвітових зразків культури і духовності.
Стратегічні напрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметамиїї дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість;повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчоїпраці.
Реалізаціяінноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобівнавчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.
Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:
1. Інтегрований урок. Якправило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізаціюзнань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалутощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література,історія-іноземна мова.
2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформаціїз першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальнуактивність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками,періодичною пресою.
3. Рольова гра. Вона вимагаєвід учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожнагра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацюватиучням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.
4. Театральна (театралїзована)вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій,який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхнюсамостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані нате, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію,уяву учнів.
Передусім нагадаймо, щоефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребахта інтересах учнів. А для цього:
1. Спробуйте дізнатися просвоїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значитьдля них бути «цікавим»? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчуваютьвони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте?
2. Спробуйте змінити стильвикладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: «Добре,що ти це зробиш,»Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", «Ти добревмієш це робити». І відмовтесь від нарікань.
3. Зверніть увагу на те,як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчаннянадають перевагу.
4. Поділіться з учнями своїмиміркуваннями. Зверніть увагу на Їхню інформацію — це підкаже, як вам діяти.
5. Пам'ятайте, що діти дужечутливі до брехні та несправедливості.
6. Аналізуйте свої дії.Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може,це — елемент нової технології
Урок-семінар
Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій.
3авдання семінару:
1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу.
2. Розвивати вміння самостійно працювати з підручникомта додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчанняна практичне застосування знань.
3. Навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці,для аналізу різних процесів.
Для цього на семінарі використовують різні форми навчання.
Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальнудіяльність, є дискусія. Її основне завдання — сформувати правильний погляд при розв'язаннібудь-якої проблеми.
Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, маютьопорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона можебути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне,або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність.
Не менш важливою є підготовка до написання і обговореннярефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнюватиїх або поглиблювати. Підготовка реферату — це робота з документами, додатковою літературою.При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливостіучнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу.
Існують вимоги щодо написання реферату:
а) скласти план викладу;
б) підібрати. матеріал для висвітлення питань;
в) прочитати відповідні матеріали;
г) проаналізувати прочитане;
д) коротко записати.
3авдавия семінару — підготувати учнів до самоосвіти,виробити в них уміння навички самостійної роботи.
Шкільний семінар — це форма колективної самостійної роботиучнів на уроці, яка дає змогу поглибити вивчений матеріал.
Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляєповідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійноюроботоюучнів, консультує їх.
Головна умова семінару — допомогти учням підготувативідповіді на всі питання.
Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчитьпро розуміння питання.
Обговорення намічених питань повинно проводитись увиглядідискусії, в ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяєпереходу знань у переконання.
Починати проведення семінарів бажано з 8-го класу.
Семінари можуть бути різними за навчальною метою, заджерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.
Орієнтовний план
1. Завдання семінару.
2. 3авдання і теми повідомлень для учнів на семінарі.
3. Основні методи і прийоми проведення.
Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлюєзавдання семінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.
Основний час відводиться на обговорення результатів домашньоїроботи учнів.
Наступний етап — повідомлення учнів, в ході яких відбуваєтьсяобговорення, дискусія.
Заключний етап — підведення підсумків роботи. Він включаєв себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.
Основний метод семінару — бесіда, в ході якої обговорюютьсяповідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичноїпреси і додаткової літератури
Урок-прес-конференція
Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності,вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретновідповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання.
Підготовка до такого уроку починається за 10-17 днів.
Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідьоголошується тема, день і час проведення конференції.
Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаютьсяучасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляютькореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання зтеми.
Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлюєобстановку, що стосується теми, оголошує її,мету і проблему, над якою працюватимуть школярі. Потім учитель представляє учасниківконференції.
Обов'язковим для присутніх на прес-конференції є веденняконспектів, адже у кінці уроку всі матеріали необхідно здати. Потім виступають доповідачі,а кореспонденти дають запитання.
Після виступів слово надається експертам, які рецензуютьвиступи за такими показниками:
а) готовність;
б) активність;
в) наявність наочності;
г) реклама;
д) політична грамотність.
Висновок робить один з учнів або вчитель, підсумовуючивищесказане. Далі йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складаннятаблиці.
Урок-аукціон
«Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів.«Товар» на аукціоні — це «лот», продавець — «купець».Ведучим бажано бути вчителеві.
Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються4 «купці», які готують лоти, а також «банкір», який відповідаєза підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія — учні,які добре встигають з предмета.
Інші учні утворюють 4 «акціонерні товариства»(АТ) по 6 учнів у кожному. Товариства обирають своїх «президентів».
«Президентам» видають перелік питань для повторення,список рекомендованої літератури. Вони організовують повторення матеріалу в своїхАТ і підготовку своїх емблем і гасел.
Кожний «купець» готує 2-3 лоти (завдання) підкерівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають «купці»,тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків.Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошуєвідкриття аукціону, представляє «купців», «банкірів», «президентів».Потім АТ представляють свої емблеми і гасла.
Максимальна оцінка — 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 «купці».«Банкір» визначає середній бал кожного АТ, записує в таблицю результатіваукціону. Потім ведучий по черзі надає слово «купцям» для представлення«лотів» (завдань).
ЛОТ N1 — перевірка АТ на «платоспроможність»,тобто підготовленість учнів із даної теми. Лот — це 10 запитань, на які треба дативідповідь «так» чи «ні». Перший «купець» повільноі чітко читає запитання лота. Члени АТ за відповідь «так» піднімають руки,за відповідь «ні» — не піднімають. Облік кількості піднятих рук з кожногозапитання ведуть у підготовлених першим «купцем» картках «президенти»АТ, але не в своєму товаристві, а в сусідньому (перед початком цього конкурсу «президенти»переходять до сусідів).
Облік кількості правильних відповідей і середнього балупо картках, зібраних у «президентів», здійснює перший «купець»і передає «банкіру» відомості для зведеної таблиці, виконаної на цупкомупапері.
ЛОТ N2 — знання умов, причин, визначень. Другий «купець»вивішує цей лот, виконаний у вигляді таблиці на аркуші формату Аl, на штативі длязагального огляду, а також дає на кожний стіл АТ аркуш (формат А4) з індивідуальнимзавданням. 3авдання для товариств різні, а запитання — однакові.
Оголошуються умови конкурсу: час на підготовку — 5 хв.Максимальна оцінка — 4 бали (за кількість запитань). За правильне доповнення абовиправлення інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала. Оцінкувідповідейздійснює другий «купець» і передає «банкіру» для заповненнязведеної таблиці (облік ведуть за лотами у зростаючому порядку).
ЛОТ N3 — перевірка знань історичної хронології. КожномуАТ дається по три історичні дати. Треба вказати на правильність запису дат, якщозаписані неправильно — виправити помилку. Цей лот готує і представляє третій «купець».Час на обговорення — 5 хв. Максимальна кількість балів — 3. 3аправильне доповненнячи виправлення інше АТ одержує заохочення — 1 бал. Третій «купець» оцінюєвідповіді та передає результати «банкіру» для зведеної таблиці.
ЛОТ N4 — для емоційного розвантаження і зміци виду діяльності- «чорна скринька». АТ повинні мати опис, зроблений третім «купцем»,визначити, що за проблема схована у «чорній скриньці». Час на обдумування- 2 хвилини. АТ, яке перше відгадає запитання «чорної скриньки», одержує2 бали, решта — 0.
ЛОТ N5 — розшифровка ребуса. Представляє себе четвертий«купець». Кожне АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написатирозшифрований вираз (слово) на аркуші паперу і здати «купцеві». За кожнузекономлену хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини «купець» оголошує результати.
Ведучий підводить підсумок:
— за активну участь у підготовці і проведенні аукціону«купцям» і «банкірам» виставляють по 11-12 балів.
— членам АТ, яке зайняло перше місце, виставляють 11балів, за друге — 9, за третє і четверте — 7-6. (Учням дозволяється перездаватитему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів аукціонудозволяє вчителеві проаналізувати рівень підготовки класу з теми.
При підготовці до уроку «купцям» і вчителевінеобхідно врахувати:
1. Обов'язково на цупкому папері (формат Аl) повиннабути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошкина штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягомусього уроку, а членам АТ слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вноситипоправки, доповнення і «заробляти» додаткові бали.
2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковимидля всіх АТ, а завдання — різними.
3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількостізапитань, щоб «купець» міг оцінити відповідь АТ з кожного питання.
Загальна оцінка за лот складається з суми балів, одержанихтовариством за кожне запитання лота. Це полегшить «купцям» зробити підсумкиконкурсу і оцінити відповіді.
Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхіднозмінювати черговість відповідей АТ і слідкувати за тим, щоб кожний член АТ дававвідповідь тільки на один з лотів (не «торгував» за інших).
Необхідними реквізитами уроку є, гонг, дерев'яний молоток,секундомір
Урок-брейн-ринг
Брейн-ринг — відома телевізійна гра, де стартом є складнецікаве запитання, а фінішем — правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати,адже часприйняття рішення обмежений.
Оргапізаційні пuтання:
1. Наявність спеціально обладнаного приміщення (класу),кількість ігрових столів відповідає кількості команд.
2. На кожному столі сигнальний пристрій або дзвінок,який сповіщає ведучого про готовність команди відповідати.
3. Згідно, з умовами гри потрібно одного ведучого, якийодночасно будеорганізатором і арбітром гри (як правило, це вчитель).
4. у І-му турі брейн-рингу команда повинна дати правильнувідповідь на три запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера.
5. Команда, яка найдовше втримається за столом лідера,вважається переможцем гри.
6. Підготовка запитань для брейн-рингу.
Аналізрезультатів
За результатами гри можна зробити висновок щодо рівняпідготовки учнів класу з даної теми, їхньоговміння логічно мислити, швидко приймати рішення
Урок-бесіда за «круглим столом»
У класі повинна бути група людей (учнів, ведучих), якімогли б на себе взяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. Рештаучнів становлять аудиторію, їхня роль зводиться в основному до постановки питаньведучим.
Негативним є те, що клас ділять на дві половини — активнуі пасивну.
Підготовку до уроку проводять заздалегідь. Учням даютьсписок рекомендованої літератури і теми, які треба повторити.
Четверо учнів за допомогою вчителя готують виступ (на5-8 хв.). Ведучий — учитель.
Урок починають зі вступного слова вчителя.
Далі виступають учні з певних проблем, над якими вонипрацювали.
На дошці вивішують чи записують питання для обговорення,або школярізадають питання учням, які виступають.
Обговорення повинно відбуватися коректно. у кінці урокуробиться висновок з відповідної проблеми.
Дається оцінка роботи класу і окремих учнів.
Урок-диспут
Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільногопитання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкуваннявчителя і учнів, один з одним, у процесі вирішення проблемної ситуації.
Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, щохарактеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжуєтьсяпідвищенням пізнавальної активності і бажанням розібратися у проблемі.
Будь-яка дискусія включає три компоненти:
1. Пізнавальний.
Пізнавальний включає знання про предмет, що викликаєсуперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
2. Операційно-комунікативний. Операційно-комунікативнийозначає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способамиздійснення логічної операції.
3. Емоційно-оціночний.
Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби,цінності, відносини, мотиви, оцінки.
Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. єдекілька видів дискусії:
1) спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішенняпроблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька;
2) заздалегідь запланована дискусія. Для цього учнівпопередньо ознайомлюють з предметом суперечки. Вони опрацьовують відповідну літературу.Учні мають достатньо знань для розв'язання проблеми.
Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння,навички, досвід творчої діяльності.
Необхідно назвати мету уроку. Може бути попередньо данийучням текст і після його прочитання висувається проблема. Поділяють дискусії і закількістю учасників. Коли в дискусії беруть участь два учні, то це дискусія-діалог.Є групові дискусії, де задіяні групи, і є масова дискусія, в якій залучені всі учні.
Етапи підготовки і проведення:
Мотивація, пов'язана з підготовкою до дискусії. Требастимулювати інтерес учнів до проблеми, суперечки. Для цього готують яскраві уривкиабо цитати з книг, які викладають зміст суперечки чи позицію обох сторін. Для дискусіїможна скористатися глобальними проблемами з екології. Наприклад:
а) вичерпані всі природні ресурси на Землі, природа забруднена,неминуча екологічна катастрофа;
б) чи вирішиться екологічна проблема при скороченні потреблюдини?
в) світ врятує комп'ютерна революція з найновішою технологією.Єдиний вихід — не гальмувати її,а сприяти її розвиткові.
Запитати учнів, з якою точкою зору вони згідні.
Дискусію проводять на тему, що цікавитр учнів, близькаїм.
Вимоги до дискусіі:
1. Проблема повинна відповідати вікові і накопиченомудосвідові.
2. Учням необхідно володіти темою, яка спирається назнання, вміння, досвід.
3. Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нестив собі суть
протиріччя. Дискусія — суперечка по суті, в ході якоїучні отримують важливі цінності.
При підготовці вчитель повинен чітко сформулювати завдання,бажано з поясненнями, що розкривають суть проблеми, і питання про можливі шляхиїї вирішення. Доцільно з цього приводу звернутися до думок учених.
При підготовці учнів ознайомлюють з відповідною літературою,список якої треба дати заздалегідь.
Учитель повинен скеровувати учнів, ставлячи питання.
Майстерність учителя полягає у тому, щоб, вчасно помітити,відчути момент закінчення дискусії, щоб не повторювати сказаного.
У кінці уроку треба підвести підсумки, проаналізувативисновки, виставити бали.
Оцінка дискусії:
задоволення, що отримали учні після дискусії;
уміння учнів правильно, логічно викласти свою і чужудумку;
культура дискусії;
уміння учнів користуватися прийомами доказовості;
набуття нових знань;
уміння зрозуміти точку зору іншого;
живий обмін думками
Урок-вікторина
До уроку кабінет оформляють відповідним чином: на стінахемблеми та привітання команд, фотографії. Учні визначають журі і суддю-інформатора.
І етап уроку присвячується історії. Кожній з команд пропонуютьпо 3-4 завдання, які треба розв'язати у визначений термін. З кожною командою працюєпо два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, якийбуло затрачено на виконання завдань.
ІІ етап — конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагаєкоманда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати набуті знання,зосередити увагу на найважливішому.
ІІІ етап — змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниціпо п'ять завдань, на їх обдумування відводиться не більше трьох хвилин.
Учитель бере активну участь в обговоренні (то в роліконсультанта, то як учасник команди, інколи допомагає журі).
Уроки-вікторини цікаві тим, що дають можливість всебічнорозглянути проблему, знайти найбільш вдале вирішення. Такі уроки виховують почуттяколективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності
Урок-вистава
На відміну від рольової гри, вистава передбачає більшчіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці та збільшуєїхнюсамостійність під час підготовки сценарію.
Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликатиінтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Припідготовці вистави відсутній будь-який тиск на учнів у висвітленні конкретноїісторичноїситуації. Знання, які учні засвои на попередніх уроках, вони можуть використатизараз. Персонажі залишають можливість глядачеві самостійно обміркувати історичнуситуацію і зробити власнівисновки.
Учні, які виконують ролі, заздалегідь готують собі костюми,ближче знайомляться з історичною особою, яку будуть представляти, її характером,поведінкою, зовнішністю. Вони вивчають потрібні слова, вчаться, як себе поводитиу відповідній ситуації. До уроку готують необхідне обладнання.
Урок починають з бесіди чи з характеристики певної історичноїситуації.
Це підводить учнів до глибшого сприйняття вистави. Безпосередньоперед виставою учні отримують завдання та запитання, на які вони знайдуть відповіді,переглянувши виставу.
Тоді розігрується театралізована вистава.
Після перегляду вистави вчителеві треба повернутися допроблемних питань. Це можуть бути усні відповіді, складання таблиці або короткізаписи у зошиті. У кінці уроку проводиться бесіда з класом, учні роблять висновки.