Розвиток творчої самостійності і пізнавального інтересу учнів засобами інтерактивного навчання на уроках світової літератури та російської мови

 

  "Вміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає свій предмет... так, щоб в душі учня зазвучали струни у відповідь і ні на хвилину не засинала його допитливість". Цей вислів А. Ейнштейна повністю відповідає моїм педагогічним поглядам.

Досліджую проблему "Розвиток творчої самостійності і пізнавального інтересу учнів засобами інтерактивного навчання на уроках зарубіжної літератури та російської мови". Поняття "інтерактивний", у моєму розумінні, — це здатність взаємодіяти, або діалогізувати, з чимось (наприклад, комп'ютером), кимось (людиною, героєм твору).

Інтерактивне навчання насамперед — діалогічне навчання, під час якого вчитель взаємодіє з учнем (або учень з учнем) на рівних, без домінування однієї думки над іншою.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, театралізованих епізодів, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідно ситуації.

Обираючи таку, форму навчання, педагог перестає бути носієм суто інформаційних функцій, його роль — заохочувати школярів до самопізнання.

Інтерактивне навчання також стимулює рефлексію, внутрішній діалог кожного з учасників навчального процесу, стираючи кордони між його об'єктом (учнем) і суб'єктом (учителем), заохочує до взаємодії між собою на , основі організації проблемно-пошукових завдань, що спонукають до самостійного мислення.

І. Обирається тема зборів і зумовлюється порядок їх проведення;                                                                                             

Креативна ситуація. Учасники зборів, обговорюючи питання кожного, створюють ауру

творчого спілкування, шукають істину, поважаючи думку кожного.  

II. Народження новації

Відкриття як результат комунікативного спілкування

  III. Перехід в інновацію

Рекламування ідеї як загальноприйнятої оцінки громадською думкою

   Інтерактивне навчання — явище не нове. Згадаймо філософію Платона, який жив за кілька століть до нашої ери. За його твердженням, істина народжується в діалозі, який переростає у полілог. Ось смислова структура платонівського діалогу:

  Цікаво, що стародавню структуру цілком можливо пристосувати до сучасного уроку, де інновацією стають естетичні відкриття школярів.

  Методи інтерактивного навчання періодично висвітлювалися у вітчизняній педагогіці. Згадаймо практику новаторів С. М. Лисенкової, Ш. А. Амонашвілі, В. Ф. Шаталова, Є. М. Ільїна. Сьогодні плідно досліджує цю ідею доктор педагогічних наук О. І. Пометун, яка виокремлює, зокрема, такі варіанти інтерактивних технологій: кооперативного навчання; колективно-групового навчання; ситуативного моделювання; опрацювання дискусійних питань.

  Беручи за основу принцип інтерактивного навчання, враховуючи специфіку уроку зарубіжної літератури, пропоную поетапно організовану методику вивчення кожної теми.

    На її попередньому (адаптивному) етапі замість традиційної вступної лекції-огляду доцільніше використовувати такі типи уроків, як прес-конференція, літературний салон або засідання клубу любителів слова.

  На другому етапі роботи над темою (закріплення знань, розвиток певних умінь і навичок) відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з конкретним художнім твором та аналіз його під керівництвом учителя. Саме на цьому етапі слід забезпечити максимальне включення учня в навчальний процес, залучаючи його до співтворчості з автором твору, вчителем, однокласниками. Тому на таких уроках доцільно використовувати весь арсенал інтерактивних технологій: роботу в малих групах (від двох до п'яти учнів), колективно-групове навчання, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань. Можливі типи уроків на другому етапі вивчення теми — урок-інтерпретація, інтелектуальний мікрофон, віртуальна подорож, театральна вистава, а також поєднання різних типів уроку в один (урок в уроці).

  На уроках заключного етапу (рефлексивно-контролюючого) ефективне використання технологій опрацювання дискусійних питань, ситуативного моделювання, кооперативного навчання. Особливо цікавими є такі уроки: ток-шоу, урок-суд, урок-творчий звіт, конкурс, захист проекту "Пам'ятник улюбленому письменнику (або герою)", поєднання різних типів уроків (урок в уроці).

  Майже всі ці типи уроків готуються за активної участі учнів, проводяться переважно ними, отже, вчитель може методом спостереження виявити і оцінити якість засвоєння ними теми (компетентність), а головне — виявити: наскільки художній твір проник у їхні душі.

  На уроці завжди намагаюся створити такі умови, за яких був би ефективним обмін знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчального процесу. Атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки на такому уроці обов'язкова.

  Широко практикую індивідуальну, парну та групову роботу, рольові ігри, творчу та дослідницьку роботи в проектах, використовуючи найцікавіші форми інтерактивного навчання, а саме:

техніку  "+  -",  тобто від простого переліку позитивних і негативних рис характеру героїв (5-6 кл.) до аналізу позитива і негатива у стосунках героїв (9 кл.);

"піраміду ", або розташування рис характеру героя (героїв) у послідовності від найбільш до найменш виразної у вигляді піраміди (наприклад, характери  Григорія Печоріна, Павла Чичикова та ін.);

техніку "де ти стоїш" під час уроків-дискусій, коли клас поділяється на прибічників героя, тих, які його засуджують,  і  "нейтральних"  (наприклад,  це стосується поділу учнів на три групи під час уроку-дискусії «Дон Кіхот: "за" і "проти" у 8 кл.». "За" -—ті, які цілком поділяють позицію головного героя,"проти" — які не виправдовують його вчинки, "нейтральні" — наполовину виправдовують,
наполовину звинувачують);

"педагогічну провокацію   "   або категоричне твердження, що спонукає до дискусії,   наприклад,   "Крихітка   Цахес   —   жертва,   його   слід   пожаліти"   (за однойменною повістю Е.Т.А. Гофмана, 8 кл.);

"мозковий штурм " або розвиток швидкого генерування ідей, який грунтується на проблемному чи віртуальному запитанні, скажімо такому: "Як би Ви спланували проведення освітньої реформи у Керпесі?" (за гофманівською повістю "Крихітка
Цахес ..." (8 кл.);

"метод проектів" (розробка методичних матеріалів для екскурсій, підготовка екскурсоводів тощо).

Для підтримання атмосфери зацікавленості та допитливості застосовую на уроках такі методичні прийоми:  "знайди фразу-ключ", "розкрути деталь",

 "впіймай деталь", єралаш "Один день з життя героя", укладання учнями власних  тестів за матеріалами з біографії письменника та ін.

 Важливим елементом літературної освіти школярів, їхньої естетичної підготовки вважаю участь в літературних вечорах, в роботі літературної кав'ярні тощо. В нашій школі постійно відбуваються засідання літкав'ярні "Перехрестя". На них можна ознайомитись із поетичними, іншими творчими спробами учнів.

Вивчаючи літературний твір, у спілкуванні з кожним учнем важливо знайти точку дотику, де текст починає відповідати на запитання кожної окремої особистості, дає можливість розкрити її душу і здібності. Такою точкою дотику може стати малюнок, вірш, пародія або навіть урок-драматична мініатюра за прочитаним твором. Так дитина набуває досвіду дорослості і відкриває для себе невичерпні можливості.

 Вся моя праця спрямована на досягнення однієї основної мети — виховання любові до літератури, надання випускникам школи середньої літературної освіти.

  А це надійна основа їхнього подальшого естетичного розвитку, використання літератури для формування власної особистості.